Порушення етичного моменту. Чорнобильська тема у кіно

Культура
17 Серпня 2012, 14:43

У стрічці використана «візитна картка» України – тема Чорнобиля. Картина короткометражна, 24-хвилинна, але драма в ній повномасштабна й актуальна, принаймні протягом наступних кіль­кох тисяч років – відповідно до періоду напіврозпаду урану. У ній ідеться про пару, що мешкає в Чорнобилі. І це не фантастика. В зоні справді живуть люди. Про це знімають телерепортажі, на цьому навіть заробляють гроші, які виділяються з бюджету нібито на допомогу тим нещасним, чия дивакуватість межує з божевіллям. Про це навіть почали створювати повнометражні філь­ми, як-от нещодавня «Земля забуття» з Ольгою Куриленко в головній ролі. Утім, хоч як дивно, то майже виняток – дотепер кінокартин про Чорнобиль було обмаль. Причому майже всі художні стрічки про нього з бодай мінімальним розголосом вийшли в останні кілька років.

Чому про Чорнобиль знімають переважно документальні фільми? Те, що ця тема є цікавою для розважального кіно, ласого до всіх можливих сенсацій, – об’єктивно. Особливо якщо йдеться про містику і жахи. Але природні декорації та розкладена по поличках трагічна історія чомусь не ваблять світових кінематографістів.

Коли сталася трагедія 11 вересня, голлівудська система поп­корнового кіно не видала на-гора жодної стрічки, хоча інформ­привід був очевидним. Понад те, фільм «Відшкодування збитку» з Арнольдом Шварценеґґером, запланований на 5 жовтня, було перенесено на півроку. Стрічки, пов’язані з 11 вересня, стали з’являтися лише за рік після трагедії, і це пояснювалося моральним чинником – справжнім жахом американців перед шокуючими подіями. Проте, оговтавшись, Голлівуд почав експлуатувати зазначену тему регулярно, з великими бюджетами і зірками в головних ролях. Кінокритики не тільки пояснювали, що в американців минув шок, а й вказували, що трагедія була локальна і завершена, тобто не розтягнута в часі, вкарбована в одному дні та в одному місці.

Чорнобильське лихо натомість ніби не закінчилося і лякає й досі. В одній із серій дуже популярного серіалу каналу HBO «Новини», в якому порушувалася тема торішнього вибуху на японській атомній електростанції Фукусіма-1, є порівняння: «Сьомий рівень аварії – це Чорнобиль». Порівняння – вже експресивне і містке поняття. Для Заходу Чорнобиль все ще залишається жахом, прикладом максимальної небезпеки. Не див­­но, що він займає ледве чи не першу сходинку в асоціаціях іноземців про Україну. Не виключено, що цьому певною мірою сприяє комп’ютерна гра «С.Т.А.Л.К.Е.Р.: Тінь Чорнобиля», у якій він ніби став зоною, колись виписаною братами Струґацкімі в повісті «Пікнік на узбіччі». Ця гра на момент виходу 2007 року була в десятці найпопулярніших у Сполучених Штатах, а торік сиквел «С.Т.А.Л.К.Е.Р.: Пок­лик Прип’яті» потрапив уже в п’ятірку. Прикметно, що обидві розробила українська компанія. Наші співвітчизники

ж брали участь у створенні «Землі забуття» і фільму Алєксандра Міндадзе «В суботу». Схоже, чорнобильська тема дотепер цікава й не лякає лише українців.

Щоправда, навесні з’явив­­ся американський трилер з елементами містики і жахів «Заборонена зона», знятий у стилі «Відьми з Блер» та «Паранормального явища». В ньому використано чи не всі елементи чорнобильської те­ми: порожні багатоповерхів­­ки, знамените чортове колесо, страх того, що в темряві може бути ще щось, породжене радіацією. Підігріта штучним скандалом, стрічка все одно не дійшла до тієї температури, яка розпалила б глядачів і ринок загалом. Хоч як дивно, навіть будучи малобюджетною, вона провалилася в прокаті. За словами рецензентів, причинами цього є алогічність сюжетних поворотів. І водночас фільм назвали «порушенням етичного моме­нту». Тобто можна зробити висновок, що чорнобильська тема не є розкрученою в кіно через систему неформалізованих поглядів, більш відому як мораль. Поза сумнівом, у наш часто-густо аморальний час важко повірити в таку причину, проте 26-річна історія «незнятого» кіно говорить сама за себе краще за всіх.

Зараз в Україні триває робота ще над кількома фільмами про трагедію, а в одному запланованому останнім кадром буде сама ЧАЕС. Чорнобиль залишається нашим. І нікому, крім нас, він особливо не потрібний, добре це чи погано.

Найвідоміші фільми про Чорнобиль      

«Чорнобиль: Останнє попередження» (1991)

«Chernobyl: The Final Warning»

Перший міжнародний американсько-бри­тансь­ко-радянський фільм про трагедію на ЧАЕС. У головних ролях від американської сторони зіграли Йон Войт і Джейсон Робардс, а продюсувала стрічку знаменита компанія Corolco, що створила «Термінатора», «Рембо» та «Основний інстинкт». «Останнє попередження» – це стрічка про лікарів світу, які об’єднуються, щоб допомогти постраждалим в аварії. У США вона знімалася для телебачення, а потім вийшла на відео і розголосу не мала. А ось в Україні її демонстрували доволі часто.  

«Аврора» (2006)

Фільм розповідає про онкохвору дівчинку Аврору з прип’ятського сиротинця, яка мріяла стати балериною. Під час лікування від опромінення в США вона зустрічає зірку колись радянського, а тепер американського балету Ніка Астахова, змінюючи його життя. Це перший український художній фільм про трагедію на ЧАЕС, створений через 20 років після аварії. Знятий телевізійною режисеркою Оксаною Байрак, він вийшов в український та російський прокат і, незважаючи на нищівні рецензії кінокритиків, був висунутий Україною на здобуття «Оскара» в номінації «Кращий фільм іноземною мовою».

«В суботу» (2011)

Фільм російського режисера Алєксандра Міндадзе з румунським оператором Олегом Муту й українським продюсером Олегом Коханом показує історію про маленьку людину, яка однією з перших дізналася про велику аварію. Класна операторська робота й оригінальний сюжетний хід, утім, не зробили стрічку помітною у світі. На Берлінському кінофестивалі вона пройшла майже непоміченою. Картина також не мала глядацького успіху. як для широкого прокату, «В суботу» містить багато проблемних місць: камерність і багатохвилинні сцени, зняті одним кадром.

«Земля забуття» (2011) «La terre outragée» 

Дебютуючи в повному метрі, французька режисерка Мішель Боганім з допомогою української акторки з голлівудською кар’єрою Ольги Куриленко і знімальної групи з чотирьох країн світу намагалася зробити велику епічну драму. Та Куриленко зіграла невдало, історія вийшла непереконливою, фільм виявився задовгим і надто погано змонтованим. У результаті на численних кінофестивалях, на яких був представлений, він нічого не отримав, а в прокат вийшов лише в трьох країнах. $5 млн бюджету було викинуто на вітер. 

«Заборонена зона» (2012) «Chernobyl Diaries»

Продюсована Ореном Пелі, творцем «Паранормального явища», найуспішнішого фільму в історії кіно, «Заборонена зона» могла стати хітом. Але величезна кількість помилок, кліше та погано придуманих моментів зробили стрічку ледве не збитковою. Сюжет: група американців, яка вирішує помандрувати в екстремальний тур до України, зокрема зони відчуження При­п’я­ті, знаходить мутантів і свою смерть (усе в дусі постапокаліптичних фільмів). Стрічку знімали частково в Сербії та Угорщині, але переважно в Україні, у Прип’яті.