Чемпіони світу з боксу в надважкій вазі, які, попри те, ніколи не зустрічалися на рингу один з одним (і обіцяли мамі ніколи цього не робити), брати Клички є вигідним матеріалом для будь-якої стрічки. Навіть якщо акторських здібностей немає ні у Віталія, ні у Володимира (доведено фільмами Тіля Швайґера), вони мають чудовий вигляд у кадрі. А молодшого з братів до того ж різноманітні таблоїди давно вже визнавали одним із найпривабливіших неодружених чоловіків світу. Звісно, за лаштунки цієї родини хотілося зазирнути багатьом, і не тільки шанувальникам боксу. Клички дозволили це зробити німецькому телевізійному режисерові Себастіану Денгардту, котрий спеціалізувався на біографічних та документальних кінотворах.
Читайте також: Розпоясалися
Чому спортсмени обрали саме його, хто знімав про Гітлера і Сталінградську битву, не до пуття зрозуміло, як і те, чому у стрічці ані брати, ані їхні батьки жодним словом не згадують про своїх родичів чи минуле до народження майбутніх зірок рингу. Але коментарі героїв чудово доповнено архівними кадрами. Одним із найцікавіших відео є запис Віталія у вигляді щоденника, де він говорить, як і чому пішов у спорт. А кадри з їхніх кікбоксингових боїв, як видається, на вагу золота для поціновувачів спорту. Особливою частиною фільму є відображення стосунків Віталія та Володимира – їхнє життя спільно й порізно після сумнозвісних поразок бачиться по-справжньому драматичним. Цей момент зближує глядача та героїв («Вони такі ж люди, як і ми!») й робить картину потенційно вигідною в плані комерції: аудиторія таке дуже любить.
Цікаво й доволі майстерно поєднані пласти спорту та самого кіно: головні, чемпіонські бої показані й детально, й дуже напружено, із класним монтажем і доречно вставленими коментарями. Власне, тут виявився телевізійний талант режисера, якому, на жаль, великий екран поки що освоїти важко: у «Кличків» чітко проявляється дисбаланс між показом спарингів та приватним життям братів. Може, не так воно й важливо, а от політичний аспект – це вже серйозно. Не забуваймо, що Кличко-старший йде на вибори, тому стрічку можна розцінити і як передвиборчий піар.
Читайте також: Кіно «для домашнього вжитку»