В цей день п’ять років тому Європейський Союз і Україна почали переговори про суттєво нову угоду, яка мала на меті сприяти політичній асоціації України та її економічній інтеграції в ЄС
На сьогоднішній день ми повинні були б святкувати підписання та ратифікацію цієї угоди, а також радіти успішній Україні, яка б далі просувалася до більш тісного співробітництва з ЄС. Замість цього ми переходимо на новий етап, коли цей шлях стає занадто довгим та болісним.
У березні 2007 року на стійкий демократичний розвиток України покладалися великі надії. Дійсно, країна вважалася маяком демократії в колишньому Радянському Союзі і мала кращу за більшість інших країн регіону історію вільних та справедливих виборів. Це дозволило ЄС піти на більш тісні відносини з Україною, а також допомогло прокласти шлях для Східного партнерства – амбітної політики, спрямованої на політичну асоціацію та економічну інтеграцію між ЄС та шістьма східноєвропейськими партнерами. Сьогодні, однак, ми зайшли в глухий кут в процесі об’єднання. У той час як переговори щодо Угоди про асоціацію були успішно завершені в грудні 2011 року, шлях вперед до підписання та ратифікації угоди фактично заблокований в результаті дій України.
Причина цього проста: події в Україні протягом останніх двох років змусили нас сумніватися щодо намірів Києва по відношенню до фундаментальних цінностей, які лежать в основі як угоди, так і наших відносин в більш широкому сенсі.
Після перемоги Віктора Януковича в 2010 році на президентських виборах, яка була широко визнана такою, що відповідала міжнародним стандартам, Україна ухвалила амбітну програму реформ, спрямованих головним чином на стимулювання економічного зростання, пом'якшення наслідків фінансової кризи і встановлення в країні курсу на глибокі та більш тісні зв'язки з ЄС Зі свого боку ми можемо тільки підтримувати таку тверду прихильність до реформ, і ми рішуче привітали європейський вибір України.
Ми не можемо, однак, приховувати нашу зростаючу заклопотаність з приводу стану демократії в Україні. Незалежні засоби масової інформації та організації громадянського суспільства повідомляють про тиск з боку влади.
В кінці 2010 року щодо ряду провідних опозиційних політиків було розпочато кримінальні справи. А рік потому колишнього прем'єр-міністра Юлію Тимошенко було засуджено до семи років позбавлення волі за звинуваченням у зловживанні владою у процесі, який широко критикується як в Україні та за кордоном, як такий, що не відповідає міжнародним стандартам.
Крім того, більше десятка інших опозиційних політиків зіткнулись з подібними звинуваченнями. 27 лютого колишнього міністрі внутрішніх справ Юрія Луценка засудили до чотирьох років позбавлення волі після іншого суду, який розчарував ЄС.
Ці процеси несуть на собі печатку політично мотивованого та вибіркового правосуддя. На думку незалежних експертів їх було проведено без дотримання принципів верховенства права та прав людини обвинувачених.
Ці події є несумісними з власним європейським вибором України. Демократія, права людини і верховенство права є цінностями, що лежать в основі Угоди про асоціацію, і Україна вже взяла на себе зобов'язання щодо них в рамках ОБСЄ, Ради Європи, а також щодо ЄС. Таким чином, було б справедливо сказати, що Угоду про асоціацію ув’язнили, і ключ тримає українське керівництво.
У жовтні 2012 року українські виборці обиратимуть новий парламент. Це буде лакмусовим папірцем для демократії. В цей день очі міжнародного співтовариства будуть прикуті до України з надією та очікуванням того, що країна не відмовиться від своїх традицій чесних та
справедливих виборів. Це включає забезпечення того, щоб опозиція мала право брати участь у виборах у повному обсязі.
Ми хочемо підкреслити, що в кінцевому рахунку уряд несе відповідальність за забезпечення того, щоб всі політичні партії, в тому числі опозиція та її лідери, були здатні взяти участь у виборах на рівних умовах. Ми закликаємо Україну заздалегідь послати запрошення в Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, щоб прокласти шлях для істотної міжнародної місії зі спостереження на виборах.
Ми вважаємо себе союзниками України. Ми віримо в народ України та в демократичний і економічний потенціал України. Ми знаємо, що дорога реформ, яку Україна обрала, є складною та довгою.
Але ми переконані, що більш тісні політичні та економічні зв'язків, а також контакти між людьми ЄС та України пропонують величезні переваги для обох партнерів.
Двадцять років незалежності і суверенітету призвели до незворотних змін в свідомості українського суспільства. Народ України є європейцями і розділяє європейські цінності. Наша мета – закріпити Україну в європейській сім'ї, що символізуватиметься підписанням і ратифікацією Угоди про асоціацію.
Ми закликаємо українське керівництво проявити політичну сміливість і мудрість, необхідні для цього.
Карл Більдт, Вільям Хейг, Карел Шварценберг, Радослав Сікорські та Гідо Вестервелле – міністри закордонних справ Швеції, Великої Британії, Чехії, Польщі та Німеччини.