«Здається, що відносини Грузії з Європейським Союзом рухаються у правильному напрямку: 22 червня дипломати обох сторін завершили переговори щодо встановлення зони вільної торгівлі (DCFTA), лібералізація країни продовжує прогресувати, шанси на затвердження Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі видаються високими», – зазначається у статті.
«Цей прогрес, як наполягає уряд Грузії, базується на відданості європейським цінностям, таким як демократія, права людини та верховенство права». Але реальність не завжди відповідає урядовим заявам.
«Для прикладу розглянемо права меншин. Політики з Єдиного національного руху (ЄНР) (як на центральному, та і на місцевому рівні), демонстранти, що виступають на підтримку прав ЛГБТ-спільнот та мусульмани у 2013 році зіткнулися з грізним натовпом. Захист поліції був недостатнім, а покарання – надто рідкісним. Попередній уряд домагався суспільного порядку жертвуючи принципом верховенства права; за теперішньої влади цей принцип підірвано слабкістю уряду щодо встановлення громадського порядку», – наголошує The Economist.
«Уряд зобов’язується відновити правосуддя відповідно до європейських цінностей. Однак спосіб, у який він арештовує та засуджує безліч представників ЄНР, залишає бажати кращого. Знаки питання стоять поруч з використанням урядом досудового ув’язнення. Звинувачення представників ЄНР урядовими особами підриває презумпцію невинності. Неспроможність побудувати переконливу розповідь навколо цих арештів викликає поміж союзниками Грузії страх вибіркового правосуддя…», – пише видання.
Значна частина грузинського суспільства солідарна з діями держави: «Ставлення громадськості підкреслює відстань між Грузією та Європою. Згідно із нещодавнім дослідженням 52% опитаних схвалюють демонстрації, що відбулися 17 травня, проти прав ЛГБТ-спільнот, 25% навіть схвалюють агресію під час таких демонстрацій». Причина подібного ставлення – консервативність грузинської публіки: «Традиціоналізм глибоко вкорінений у грузинському суспільстві. Православна церква – найбільш шанована у Грузії інституція – довгий час виступає проти розбещення сучасності».
Все ж, у прав меншин також є прибічники: «Відповідно до результатів того ж дослідження, 51% опитаних сказали, що ті, хто порушив закон 17 травня, повинні бути покарані. 58% вважають, що права меншин важливі. Уряд Грузії має більше підтримки у подоланні нетолерантності, аніж він вважає».