Аліна Пастухова Журналіст Тижня

Олена Бондаренко: Андрій Шевченко – це не та людина, з якою можна домовитись

Політика
19 Січня 2012, 21:23

УТ: В чому суть конфлікту. Кажуть, що ідея зняття Шевченка висіла у повітрі рік. Які основні претензії до його роботи?

До нього накопичилось дуже багато претензій. Кожен з комітетів працює не тільки відповідно до регламенту ВР, а й спеціальним законом про комітети. І відповідно до цього закону, голова комітету не має якихось особливих повноважень, яких немає у інших його членів. Він має тільки додаткові обов’язки. Він, як голова комітету, зобов’язаний ставити підпис під його рішенням, навіть якщо він голосував проти нього. Бо комітет це колегіальний орган, немає рішень, які одноособово приймає голова.

Але з Шевченком виникла дивна практика. Коли йому щось не подобалось, він на бланках комітету від його імені міг писати звернення з тих чи інших питань. Була проблема з законопроектом про заборону реклами тютюнових виробів. Шевченко під своїм іменем дав голові ВР Литвину таблицю поправок до законопроекту. В той час, коли Шевченко був у відрядженні, за таблицю, яка відповідала регламенту проголосувало дев’ять членів комітету з дев’яти присутніх. А Шевченко потім казав, що наша таблиця фальшива і передав Литвину іншу, підписану лише ним.

Віктор Уколов: Шевченко і Бондаренко тривалий час ефективно співпрацювали

Були проблеми з формуванням порядку денного засідань комітету. Комітет забов’язаний вносити до порядку денного на прохання депутата будь-який законопроект з тих, що вже зареєстровані в парламенті та надійшли на розгляд комітету. Голова комітету відповідає за те, щоб всі законопроекти, що надходять, розглядались в порядку черговості. Але мій закон про квоти на українську музику на радіо Шевченко гальмував майже рік. Були також законопроекти від різних фракцій із питань телекомунікацій та Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

Мої звинувачення у зловживанні службовим становищем підтверджені «Українською правдою», зокрема матеріалів від 3 жовтня 2001 року під назвою «Дах над депутатською головою. Лікарі і вчителі відпочивають». Там же відповідь Зайчука на запит Сергія Лещенка, щодо того, хто проживає в готелі «Київ». За номером 129 у списку – Шевченко.  

УТ: Існує версія, що одною з рушійних сил конфлікту є повна особиста несумісність Шевченка та Бондаренка, Наскільки вона відповідає дійсності?

Ми ніколи один одного не цілували. Але у нас звичайні робочі стосунки. Але правда в тому, що я віддаю перевагу роботі з іншими депутатами від БЮТ. Спокійно можна обговорювати всі робочі моменти з Уколовим, Кондратюк, Юрієм Стецем, Олександром Абдуліним. Андрій Шевченко – це не та людина, з якою можна домовитись. Він не може працювати у команді, від одинак. Це ні добре, не пагано. Просто це так є.

Читайте також: Андрій Шевченко: відбулося рейдерське захоплення комітету свободи слова

УТ:  Хто очолить комітет, чи залишиться він за опозицією?

Це може бути будь-хто з депутатів, які сьогодні представляють опозицію. Юрій Стець, який є секретарем комітету, Олена Кондратюк, Віктор Уколов. Це може бути компромісний варіант, коли опозиція запропонує представника БЮТ або НУ-НС, що зараз працює в іншому комітеті. Наприклад Ольгу Герасим’юк Чи Ірину Геращенко. Думаю, більшість на це погодиться.

Хочу підкреслити, що звинувачення в тому, що ми прагнемо керувати комітетом безпідставні. Коли ви приймали рішення про недовіру Шевченку, ми одразу ж домовились, що поки не буде обрано нового голову, його функції члени комітету виконуватимуть по черзі.

УТ: Коли очікувати на обрання нового голови?

Це краще запитати в опозиції. Але якщо опозиція знову буде пропонувати Шевченка (а така письмова пропозиція вже є), ми в цьому участі брати не будемо.

УТ: Як Ви оцінюєте ефективність роботи комітету загалом?

В кінці кожної сесії секретаріат підводить підсумки роботи по кожному з розглянутих і прийнятих законопроектів, кількості проведених засідань. На превеликий жаль, наш комітет плететься в хвості. І найприкріше, що Шевченко не знайшов спільної мови з колегами, тому вони ігнорували засідання комітету. У листопаді-грудні минулого року з п’яти запланованих засідань комітету не відбулося жодного. За регламентом, в такій ситуації Рада може поставити питання про розпуск комітету, але цього не можна допустити.