Аліна Пастухова Журналіст Тижня

Андрій Шевченко: відбулося рейдерське захоплення комітету свободи слова

Політика
19 Січня 2012, 21:01

УТ: В чому суть конфлікту? Кажуть, що ідея вашого звільнення обговорювалась майже рік. Які основні претензії до вашої роботи?

Суть дуже проста. Це рейдерське захоплення Партією регіонів. План очевидний – зняти голову комітету і до виборів керувати цим комітетом через першого заступника Олену Бондаренко. Бондаренко завжди хотіла керувати цим комітетом. Свого часу їй це не вдалося, бо ПР віддала перевагу Ганні Герман. Пізніше цей комітет дістався опозиції. Але амбіції очолити комітет у Бондаренко були завжди.

Ситуація загострилася цієї осені, коли ПР почала відверто бойкотувати засідання комітету. Це все організовувалося безпосередньо Оленою. Піком цього конфлікту стала історія з антитютюновим законом. Була ситуація, коли з комітету вийшов сфальсифікований текст закону про заборону реклами тютюну. Він пішов за підписом першої заступниці Олени Бондаренко. У нас є рішення регламентного комітету, яке підтверджує факт фальсифікації. Тобто в залі був проголосований один текст, а на підпис Литвину направили інший текст. Думаю ця ситуація була каталізатором конфлікту але це не змінює суті. Це політичне рішення і воно проголосоване трьома фракціями більшості з абсолютно чітким політичним мотивом.

УТ: Олена Бондаренко звинувачує вас у зловживанні службовим становищем посилаючись на розслідування «Української правди»…

Що стосується звинувачень по машинах, готелях і телефонах, все це легко перевіряється. Верховна Рада в цьому сенсі є структурою, де все чітко фіксується. Я по кожному з цих пунктів готовий відповідати. Там немає речей, за які б мені було соромно. Олена згадує історію 2007 року. Я можу сказати, що після того, як ми склали депутатські мандати в червні 2007 року, я не користувався ні автомобілем, не безкоштовним депутатським проїздом. Я не отримував депутатську зарплату, і це все легко перевірити. Якщо, наприклад, це автомобіль, то інформація проходить через деспечера Верховної Ради. Я б порадив Бондаренко перш ніж звинувачувати інших повернути квартиру, яку вона отримала від українського парламенту.

Читайте також: Віктор Уколов: Шевченко і Бондаренко тривалий час ефективно співпрацювали

УТ: Існує версія, що одною з рушійних сил конфлікту є повна особиста несумісність Шевченка та Бондаренка, Наскільки вона відповідає дійсності?

У мене немає конфлікту з Оленою Бондаренко. Вона не є моїм опонентом у цій історії. Моїм опонентом тут є Партія Регіонів і той режим, з яким я ніколи не загравав. Я виступаю проти нього і думаю, що голосування, яке відбулося, це відповідь на мою позицію. Зокрема кілька людей з ПР мені говорили, що «допомогла» мені в цій ситуації публікація на «Українській правді», яка з’явилась за кілька днів до голосування під оптимістичною назвою «Чому цей режим обов’язково впаде». За інших обставин на тлі варварської розправи над Тимошенко, на тлі абсолютної безмежної корупції таке голосування по мені є далеко не найбільш значимою, але частиною того маразму і несправедливості, що ми зараз бачимо в Україні.

УТ: Хто очолить комітет, чи залишиться він за опозицією?

Я переконаний – новий голова комітету не буде обраний і до виборів ПР має намір керувати ним через першого заступника комітету.

УТ: Є інформація, що опозиція вже повторно подала вашу кандидатуру…

Так. Це було рішення фракції, і я дуже вдячний своїм однопартійцям. Я, думаю, у нас є десятки достойних людей, які б могли очолити комітет із свободи слова і, тим більше, я дуже вдячний за підтримку в цій ситуації. Тут справа навіть не в прізвищі, просто абсолютно неприйнятним є той факт, коли більшість починає диктувати, хто з опозиції повинен чи не повинен очолювати цей комітет. Ми бачили багато порушень регламенту в цьому парламенті, але щоб більшість диктувала нам. Хто може бути головою комітету і хто не може, я з таким стикаюсь вперше. Якщо і буде рішення про зміну кандидата на голову комітету, це буде наше рішення. Воно не буде ухвалюватись за вказівкою ПР.

Читайте також: Олена Бондаренко: Андрій Шевченко – це не та людина, з якою можна домовитись

УТ: Як ви можете оцінити свою роботу у комітеті?

Я думаю, як і кожного комітету, у нас були свої здобутки і моменти, в яких ми працювали далеко на всі сто. Щодо законів, я найбільше пишаюся трьома: законом про доступ до публічної інформації, новий закон про інформацію і антитютюнвий закон. Думаю, це найважливіші закони, які ми провели у цьому скликанні. В принципі, комітет в багатьох моментах міг бути приладом для інших парламентських комітетів. Він невеличкий, всього 11 чоловік. У нас все як на долоні. Ми завжди проводили відкриті засідання комітету, і будь-яка людина з вулиці могла прийти на засідання комітету і висловитись. У нас відкрита вся кореспонденція, будь яка людина може прийти і подивитись на листи, яка приходять в комітет і виходять з нього. Ми ніколи не передавали голоси один одному. Мені знається по процедурах, по тому як ухвалювались рішення у нашому комітеті, саме таким комітет і має бути.

Те, що не вдалося – комітет залишився політичним органом, і в результаті це вилило у політичну відставку голови. З 11 чоловік шестеро представники більшості і саме вони бойкотували засідання комітету, щоб зірвати кворум. У мене хороші стосунки з більшістю членів комітету і мені шкода, що тут партійна дисципліна перемогла здоровий глузд і повагу дин до одного.

УТ: Які Ваші подальші плани у Верховній Раді?

Я залишаюсь членом комітету із свободи слова. У будь-якому разі, на якій би я посаді не працював, чи в парламенті, чи поза ним для мене свобода слова і взагалі права людини будуть пріоритетом. Зараз я думаю про те, щоб спробувати себе в інших комітетах. За той час, що я працював у парламенті, зона моєї компетенції стала набагато ширшою ніж медіа. У мене є законопроекти з різних сфер, і соціальні і банків і закону про вибори. Тому той час, що залишився до виборів я, можливо, використаю для того, щоб працювати в інших комітетах. Але якщо хтось думав, що цією відставкою можна змусити мене говорити менше про свободу слова в Україні – це велика помилка. Ця тема в мене буде пріоритетом завжди.

УТ: Вам уже пропонували долучитись до роботу інших комітетів?

Це не питання запрошень, це питання мого вибору і я зараз над ним думаю.