Так, після акції опозиції «Вставай, Україно!», що відбулася у Києві 18 травня, міліція почала розслідувати сутичку між «беркутівцями», свободівцями та молодиками «характерної зовнішності». У якості свідка на допит викликали одного з активістів Віталія Грузинова. Однак вже в червні йому інкримінували хуліганство, вчинене групою осіб (побиття одного зі «спортсменів»), перетворивши його на підозрюваного. Ще одного активіста, Сергія Бондаря, 22 липня затримали за підозрою в причетності до бійки, яка відбувалася біля БРДМу на вулиці Великій Житомирській. Правоохоронці просять покарати учасника акції двома місяцями СІЗО, оскільки той нібито «не працює» та «ухиляється від слідства».
Крім того, під час акції опозиціонерів у Києві міліція затримала лідера громадянського руху «Спільна Справа» Олександра Данилюка та ще чотирьох активістів, які намагалися встановити намети на Софіївській площі. Їм інкримінували встановлення наметів без необхідних дозволів. Однак оштрафували учасників акції за іншою статтею Адміністративного кодексу – «За злісну непокору міліції». На активістів наклали штраф у 170 гривень.
За хуліганство та псування майна намагалися притягнути до відповідальності учасників штурму Врадіївського райвідділу міліції, який відбувся ввечері 1 липня. Тоді більше тисячі мешканців селища намагалися потрапити у місцевий райвідділок міліції, де за словами протестувальників ховався один з підозрюваних у зґвалтуванні місцевої жительки. Однак вже 18 липня міністр МВС Віталій Захарченко заявив, що учасників «врадіївського штурму» не каратимуть.
Однак, щодо «штурму» Святошинського райвідділку, який відбувся у Києві 12 липня, думка Захарченка була іншою. Нагадаємо, тоді після повідомлення про побиття міліціонером активістки Коаліції учасників помаранчевої революції активісти рушили до райвідділку, який згодом двічі намагалися взяти штурмом. В результаті було зламано кілька секцій залізного паркану. Начальник київської міліції Валерій Коряк, виступаючи вночі перед протестувальниками заявив, що активістів не будуть карати, якщо ті полагодять пошкоджене майно. Вже 13 липня Коряк заявив, що особи, причетні до нападу на правоохоронців (під час інциденту постраждали бійці «Беркуту» – ред.) не зможуть уникнути покарання. Про це ж 18 липня заявив і Захарченко.
Того ж вечора у Києві на Майдані Незалежності під час розгону мітингу учасників «Врадіївської ходи» міліціонери затримали кількох осіб. Дев’ятьом з них інкримінували дрібне хуліганство та порушення правил дорожнього руху. Шевченківський районний суд оштрафував сімох затриманих на 85 гривень, двох – відпустив, не знайшовши у їхніх діях правопорушень. Одного з активістів звинуватили у кримінальному правопорушенні через шашку, яку той кинув під час розгону акції.
Також окружний адміністративний суд Києва за позовом Київської міської державної адміністрації заборонив депутату від УДАРу Сергію Капліну, одному з учасників та організаторів мітингу, проводити та організовувати будь-які акції до кінця липня 2013 року. Своє рішення суд аргументував тим, що 20-31 липня заплановані урочисті заходи з нагоди святкування 1025-річчя Хрещення Русі. Дане рішення Каплін намагається оскаржити в апеляції.
Також 22 липня Шевченківський райсуд закрив справу проти ініціатора «Врадієвської ходи» Василя Любарця, порушену через мітинг на Майдані Незалежності. Активісту інкримінували порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Активісту загрожувало попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Однак суддя закрила справу за відсутністю адміністративного правопорушення.
Втім, все той же суд за тією ж статтею, розглядаючи іншу справу, визнав Любарця винним і арештував його на 10 діб. Координатори акції пояснили, що на активіста склали два протоколи – за акції 19 та 20 липня. Однак за першим його виправдали, оскільки у документі були вказані громадські організації, до яких він не мав відношення. Активіст оголосив голодування, адвокати подаватимуть апеляцію.