Організатори – а це і Сергій Жадан, і група «Світер», і Ґете-Інститут, і Польський Інститут, й інші люди та структури – вирішили присвятити фестиваль культурі українського мегаполіса, його екології та історичному обличчю. Саме тому більшість мистецьких заходів «Акумулятора» відбувались у мальовничому та колоритному закутку старого Харкова – дореволюційній будівлі Старого цирку поміж автомайстерень, сталінок та приватних будинків і магазину-«наливайки» з приголомшливою назвою «Чаклун».
У фойє та на другому поверсі цирку зробили доволі велику виставку. Екологічні плакати разом із програмками фестивалю агітували за ощадне споживання. Ефектні чорно-білі фотографії німця Стефана Копелькамма показували занехаяні, але гарні старовинні східнонімецькі вулички – така собі зворушлива «остальгія».
А знімки українського фотографа Тетяни Давиденко зафіксували монументальну і незворушну архітектуру харківського конструктивізму. Загалом варто зауважити, конструктивізм – легенда і міф культурного Харкова, втілення його колишньої та доволі умовної столичності, кам’яна проекція Розстріляного відродження 1920–1930-х.
У Харкові вам неодмінно розкажуть, як сюди приїздили митці з різних країн світу «навчатися конструктивізму». І це не зовсім перебільшення – так, авторові цих рядків доводилося читати про захоплення новою архітектурою української радянської столиці в листах угорського композитора Бартока.
Якнайкраще пасували такому антуражеві металеві силуети незнаних істот Костянтина Зоркіна, самі по собі не надто виразні й цікаві. Своєрідніше виглядали деякі з динамічно-наївних робіт Євгена Світличного. А яскраво розфарбовані й іграшкові звірі Каті Чорної та Оксани Солоп стали справжнім і милим втіленням «зеленої» орієнтації «Акумулятора».
Музиканти ж виступали власне на цирковій арені. Організаторам фестивалю вдалося поєднати доволі різноманітні стилі. Безумовною родзинкою був гурт «Світер»: хлопець і дівчина, треш-гламурно вбрані, грають і співають щось, що можна назвати радісним абсурдним електронним панк-диско. Allarm Pressure поєднували рок зі скрипковою музикою, «Папа Карло» виконували класичний рок-н-рол, «Собаки в космосі» виступали разом із Сергієм Жаданом, InfraRedArmy, Indirect, Алла Загайкевич та Electro acoustic’s Ensemble, Андрій Кириченко і Богатирьов, «Ойра» грали електронну й етнічну музику. Всі ці та інші музиканти виступали на двох великих концертах.
Поетичні читання відбулись на другий день фестивалю. На «Акумулятор» не приїхав Юрій Іздрик, натомість успішно виступили такі автори, як Сергій Жадан, Олександр Ірванець, Світлана Поваляєва, Ганна Яновська, Євген Положій, Павло Коробчук, Олег Коцарев, Дмитро Лазуткін (останні двоє відзначилися ще й згадками одне про одного у своїх віршах). З представників іншомовних літератур були російський поет Ігор Сід, білорус Андрій Хаданович (у кулуарах він весело розповідав, як його перевіряла харківська міліція відразу на виході з поїзда) та поляк Марцін Цецко, який читав свої вірші під музику, а деякі крутив у запису.
Вранці 28 серпня відбулася велоекскурсія Харковом. Під керівництвом Сергія Жадана кілька десятків аматорів екологічних засобів пересування проїхали довжелезним Московським проспектом повз заводи, про які поет-екскурсовод розповідав переважно те, що вони колись були евакуйовані з Балтії, а тепер збанкрутували або перебувають на межі банкрутства. Оглянули також маленький район котеджів для робітників, збудованих у 1920-ті роки (саме про такі райончики, здається, свого часу захоплено писав Микола Хвильовий). Потім велосипедисти проїхали центральними вулицями міста і повз Молодіжний парк, утворений на місці цвинтаря, виїхали в Парк Горького, той самий, де 2010-го було побито активістів, які виступали проти незаконної вирубки.
У парку відбулася ще одна незвична акція: поети виступали у вагоні дитячої залізниці. А стукіт коліс завжди додає романтичного присмаку у сприйнятті літератури.
Організатори влаштували круглий стіл, присвячений проблемі співіснування традиційного духу міста, його пам’яток і зелених насаджень із неухильним розвитком і розбудовою. В обговоренні брали участь архітектори (цікавий момент: вони визнали, що усвідомлення цінності старовинних будівель, ансамблів, парків і публічного простору часто немає не лише в інвесторів або чиновників, а й у самих архітекторів)й активісти. Вирішили й надалі проводити мистецько-екологічні акції, а також скласти реєстр об’єктів Харкова, які перебувають під загрозою, і відстежувати їхню долю. Закінчився фестиваль поетичними читаннями і стрит-артом неподалік Оперного театру.
Окремо варто сказати про невеликий, але, глибокий скандал, пов’язаний з «Акумулятором». Як розповів Сергій Жадан, йому та іншим організаторам постійно телефонували з міліції та говорили, що концерт, який мав відбутися на вулиці Полтавський Шлях, – заборонений, і якщо його спробують провести, виникнуть певні проблеми.
Вартові порядку твердили, що заборонила концерт міська влада, яка натомість від цього відхрещувалася. Так чи інакше вуличний концерт не відбувся, гурти «Калєкція-бренд», Raskardasorkestarі Creamwaveвиступили в цирку, а про цікавий і різноманітний фестиваль залишилися не лише приємні враження, а й тривожні думки.