У документі зазначено, що корупція ставить під загрозу нормальне функціонування державних установ та відволікає державну діяльність від свого призначення, яка полягає в служінні суспільним інтересам.
Сама резолюція має загальний характер, без зазначення конкретних країн і прикладів. Документ закликає держави-члени ПАРЄ ратифікувати міжнародні документи у сфері боротьби з корупцією та тісніше працювати з міжнародними організаціями.
Резолюція також закликає національні парламенти створити конкретні парламентські процедур контролю.
Водночас у пояснювальній записці доповідача, депутат Європарламенту Майліс Репс (Естонія, Альянс лібералів та демократів за Європу) вказані конкретні країни з посиланням на індекс корупції.
"У 2012 році індекс сприйняття корупції Transparency International вказав п'ять держав-членів Ради Європи після сотні в списку 174 держав: Вірменія (105); Албанія (113); Росія (133), Азербайджан (139) і Україна (144)", – апелює доповідач.
У розділі пояснювальної записки "Корупція з виконавчих органах та органах міліції" доповідач вказує України у зв'язку з корупцією в міліції, привівши в приклад справу Олексія Пукача, який був "визнаний винним у вбивстві журналіста нібито по схваленню покійного міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка".
У розділі "Корупція в судовій системі" доповідач також вказує Україну у зв'язку зі справою судді Верховного Суду Олександра Волкова, звільненого з посади з порушенням Європейської конвенції прав людини та поновленого рішенням Європейського суду з прав людини.
Україна згадується ще тільки у розділі "Засоби для боротьби з корупцією" у зв'язку зі справою екс-прем'єра Юлії Тимошенко.
"Багато що ще належить зробити в цьому відношенні, але випадок з Україною, в якій антикорупційні заходи були використані в політичних цілях, також показує, що до цих питань слід ставитися обережно й обачно", – йдеться в резолюції.
"Звинувачення у "зловживанні службовим становищем, висунуте проти Тимошенко, насправді є прикладом, який демонструє, що жорсткими положеннями кримінального права, яке покликане боротися з корупцією, можна зловживати для політично мотивованого, виборче переслідування провідних членів опозиції", – вважають у ПАРЄ.
Як повідомлялось, Майліс Репс зауважила, що результати відповідних рейтингів, якими доповнений текст її доповіді, свідчать, що за останні кілька років у боротьбі з корупцією в Україні особливого прогресу не відбулося.
"Я бачу певні законодавчі зусилля, чую, що президент, генпрокурор, керівництво МВС України почали багато говорити про корупцію. І те, що вони не заперечують її наявності, вже є великим кроком, але щодо практичних заходів, то їх майже не відчутно". – пояснила Репс.
У Міністерстві юстиції України вважають вимогу ЄС боротися з корупцією неважливою для євроінтеграції.
Нагадаємо, у травні Міністерство юстиції оприлюднило Третій додатковий звіт про виконання Україною рекомендацій, наданих Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO) за результатами спільних Першого та Другого раундів оцінювання нашої держави. У документі зазначалося, що за весь період роботи було виконано лише дві з 13-ти рекомендацій організації.
Негативні висновки щодо виконання Україною рекомендацій, наданих GRECO можуть створити проблеми в ході безвізового діалогу з ЄС. Аналітики GRECO зажадали від України створити новий орган з протидії корупції. Це означає, що Київ не встигає виконати першу фазу плану дій візової лібералізації у затверджені раніше терміни.