«Ситуація довкола ТВі здавалося зачепила майже усіх найвищих мужів країни. Починаючи від Льовочкіна, Арбузова, Фірташа, і закінчуючи «опозиціонером» і колишнім шефом ТВі М. Княжицьким (якому вдалося збудувати собі в Польщі міцне політично-журналістське лобі, хоч його роль у конфлікті щодо каналу видається як мінімум незрозумілою, якщо не негативною).
Канал ТВі був занадто опозиційним і занадто відверто виступав за опозицію, тоді коли мав би бути опозиційним до влади. Хоча і така ситуація не виправдовує його продажу провладним групам.
Дивує також поведінка Княжицького, який виступив на боці нових власників. "Якщо такі кроки були зроблені для того, щоб не дати Медведчуку захопити канал, то чому не пояснити це журналістам», – пише у статті кореспондент Польського радіо в Києві Пьотр Погожелльський.
Читайте також: Гучне мовчання
«Тепер кадри (журналісти), як найцінніший актив, втрачені. Хоча, можливо, для окремих бізнесменів, які мають вільні місця на цифровій платформі, важливішими є сама студія, апаратура та можливість трансляцій», – додає автор.
«До саміту Східного партнерства у листопаді канал ТВі буде існувати, щоб не завадити підписанню угоди (про асоціацію). А от далі, вже ближче до президентських виборів 2015 року український телевізійний ринок буде значною мірою задавленим, ЗМІ будуть відфільтровані і поділені між окремими політичними групами впливу. А опозиція про це, здається, наразі не думає.
Під час конфлікту з ТВі опозиція показала, що вона таки ближча до існуючої влади, аніж до реальних політичних діячів, які керуються інтересами держави, а не власними», – йдеться в статті.