«Я думаю, якщо будуть туди хороші фінансові вливання, то цілком можливо, що телеканал буде процвітати, але в мене є підозра, що його спіткає та ж сама доля, що і Київський телеканал, який також довго працював без офіційного оформлення», – вважає Остапа.
Водночас Микита Потураєв, кандидат політичних наук, медіаексперт, нагадав, що медіахолдинг Пінчука також тривалий час не був зареєстрований. «Офіційно це не вважалось холдингом, але всі знали, хто власник, що всі телеканали працюють як одна група», – зазначив Потураєв.
Світалана Остапа підкреслює, що ніша медіахолдингу, до якого, за джерелами «Телекритики», входять газети «Взгляд» і «Капитал» і телеканали БТБ і Business, на українському ринку хоч мало заповнена, але й неприбуткова.
«Медіахолдинг займає нішу, яка не дуже в Україні заповнена – фінанси, бізнес. Економічні друковані видання закриваються, із них залишився «Комерсант». Ті канали, які є, не дуже прибуткові», – коментує медіаексперт.
Микита Потураєв, кандидат політичних наук, медіаексперт вважає, що про конкурентоспроможність холдингу ще зарано говорити.
«Ми не можемо говорити про його конкурентоспроможність, поки активи не будуть формально чи неформально входити до якоїсь медійної групи. Зараз складно оцінювати якісь перспективи. – відзначає експерт і додає. – Якщо є люди, які хочуть вкладати гроші на прибуткові або не дуже проекти, в Україні будуть відбуватися різні медіаексперименти».
Натомість Остапа зауважує, що підготовка до такого «експерименту» досить тривала.
«Жодне ЗМІ, яке входять у так званий холдинг, на повну силу ще не працювало. «БТБ» поступово стає на ноги. Ще з 1-го січня обіцяли відкриття нової студії, але її так і не було. Мабуть, це пояснбється тим, що як для кожної багатої людини, для Арбузова медіабізнес – це похідне», – зауважує вона.
Окрім того, ситуація з «БТБ» досить залишається досить напруженою, особливо після нещодавнього скандалу, після якого головний редактор Світлана Коляда й два десятка людей покинули телеканал.
Натомість, на її думку, «БТБ» може бути майданчиком для відмивання грошей.
«Були закупівлі на телефони, на машини, на авто. А потім працівники не можуть на цьому обладнанні працювати: його закупили, а воно стоїть», – зазначає Остапа.
У грудні 2010 року головою Нацбанку був призначений Сергій Арбузов. У червні 2011 року Нацбанк заснував ТОВ «Банківське телебачення» і за рахунок своїх коштів створив статутний фонд компанії у розмірі 10 млн грн, який пізніше був збільшений до 150 млн грн.
З того часу на оснащення та функціонування телеканалу коштом Нацбанку було проведено тендери на 117,97 млн грн. З них на обладнання було витрачено 73,41 млн грн, на транспортні засоби – 1,98 млн грн, ще 42,31 млн грн – на послуги супутника і користування багатоканальною мережею.
Як повідомлялось, телеканал Арбузова витратить ще понад 30 мільйонів на супутниковий зв'язок і цифру.
Нагадаємо, під час прес-конференції Сергій Арбузов заперечив, він є власником неофіційного медіа холдингу.