Так останні дебати з українського питання у Європарламенті, скликані для обговорення позбавлення депутатських повноважень захисника екс-прем’єр міністра Юлії Тимошенко Сергія Власенка, згідно з заявою МЗС, засвідчили налаштованість ЄС підписати Угоду про асоціацію з Україною.
«Ключовим підсумком дебатів стало чітке засвідчення налаштованості Європейського парламенту на підписання з Україною Угоди про асоціацію під час саміту Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді цього року», – заявили в МЗС.
МЗС також наголосило на «виключній важливості» розблокування і забезпечення ефективної роботи Верховної Ради, про що сказав комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле.
Разом з тим, у відомстві проігнорували заяву Фюле про те, що деякі останні кроки української влади суперечать зобов’язанням, взятим Києвом на себе під час останнього саміту Україна-ЄС. Серед таких кроків єврокомісар, зокрема, назвав ситуацію навколо позбавлення депутатського мандата Сергія Власенка. "Не почули" в МЗС і слова Фюле про те, що для Києва прийшов час поставляти гарні новини у вирішенні проблеми вибіркового правосуддя і, зокрема, у справах Тимошенко та екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.
Раніше в МЗС критично відреагували на заяву Держдепу США щодо політичної мотивації позбавлення мандата Сергія Власенка, закликавши міжнародних партнерів утримуватися від необґрунтованих закидів на адресу законодавчої, виконавчої та судової влади України.
«В Україні не залишилась непоміченою вибіркова увага виключно до справи народного депутата від опозиції (раніше відзначено, що 5 березня ВАСУ позбавив мандата нардепа від ПР Андрія Веревського, а 6 березня – нардепа від «Батьківщини» Сергія Власенка – ред). Це створює враження, що окремі іноземні політики допускають можливість уникнення відповідальності перед законом для представників опозиції», – заявили в МЗС.
Також у січні МЗС критично відреагували на повідомлення голови комітету закордонних справ Європарламенту Ельмара Брока щодо можливого застосування візових санкцій до першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна, та попросив утриматись від коментарів щодо висунення звинувачень Тимошенко у причетності до вбивства Щербаня. "Цей член Європейського парламенту, голова комітету, очевидно, раніше за захисників встиг ознайомитися з деталями справи. І раніше за український суд вже дав оцінку. Закликаємо наших партнерів утриматися від політичних оцінок", – заявили у МЗС.
Резолюція Європарламенту від 13 грудня 2012 року, в якій зокрема закликали офіційний Київ знайти рішення у справі колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, згідно з заявою МЗС засвідчила консолідоване бачення інституціями ЄС готовності до подальшого поглиблення співпраці з Україною, зокрема підписання Угоди про асоціацію.
"Вітаємо чіткий сигнал Європарламенту щодо необхідності надання ЄС активного сприяння Україні у її реформаторських зусиллях. Ми також рішуче підтримуємо заклик Європарламенту щодо необхідності подальшого спрощення візового режиму для українських громадян. У цьому зв’язку важливим є якнайшвидше завершення Європарламентом усіх процедур, необхідних для ратифікації Угоди про внесення змін до Угоди про спрощення оформлення віз, яка була підписана у липні 2012 року", – заявили в МЗС.
Наприкінці заяви дипломати додали про готовність до подальшої взаємодії з місією уповноважених представників Європарламенту Алєксандра Кваснєвського та Пета Кокса, які є спостерігачами за судовими справами Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.
Щодо висновків Ради закордонних справ ЄС про співпрацю з Україною, у яких наголошувалось на готовності підписати Угоду про асоціацію з Україною на саміті "Східного партнерства" у листопаді 2013 року у Вільнюсі, якщо Київ продемонструє прогрес у реформі виборчого законодавства, судовій та конституційній реформі, реформі управління державними фінансами та боротьбі з корупцією, у МЗС заявили, що одним з пріоритетних завдань на найближчі місяці є перехід до імплементаційної стадії діалогу з ЄС щодо запровадження безвізового режиму для громадян України та введення у дію доповнень до Угоди про спрощення оформлення віз.
У листопаді попередні заяви керівника спостережної місії ОБСЄ Одрі Гловер про те, що «демократичний процес в Україні став на зворотній шлях» під час виборчої кампанії, у МЗС назвали «безпідставними та емоційними особистими міркуваннями», а щодо критичних висновків Держдепу США про вибори до ВР, в МЗС висловили здивування. «Нам не зрозуміло, на даних з яких джерел обґрунтовували свої оцінки американські партнери, які, зокрема, стверджують, що офіційні результати, оголошені Центральною виборчою комісією, нібито суперечать результатам екзит-полів», – зазначили в МЗС.
За підсумками виборів до Верховної Ради 2012 року критичні оцінки Спостережної місії виборів Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ у МЗС назвали політично забарвленими.
«У звіті вказується на окремі недоліки, виявлені міжнародними місіями у ході моніторингу парламентських виборів у нашій країні. Ми свідомі того, що виборчий процес в Україні, як й у будь-якій іншій демократичній державі, не позбавлений вад та потребує подальшого удосконалення… Вимушені констатувати, що деякі оцінки, що містяться в остаточному звіті БДІПЛ ОБСЄ щодо парламентських виборів в Україні, носять помітне політичне забарвлення … Зважаючи також на кардинальні розбіжності, що спостерігалися впродовж останнього часу в оцінках різних спостережних місій виборчих процесів як в Україні, так і в інших державах світу, закликаємо БДІПЛ до більш активної ролі у просуванні єдиних стандартів виборчого моніторингу на просторі ОБСЄ», – заявили в МЗС.
У травні 2012 року резолюцію Європарламенту, в якій, зокрема, українську владу закликали звільнити "ув'язнених, які були засуджені за політичними мотивами", МЗС також назвало емоційною. У відомстві акцентували на тому, що «українська сторона заявляє про намір й надалі демонструвати повну відкритість та готовність до діалогу з міжнародними партнерами з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, «у тому числі щодо реалізації спільних з Європарламентом ініціатив, згаданих у резолюції», а також відзначили позитивну позицію Європарламенту щодо успішного проведення фінальної частини Єврочемпіонату з футболу в Києві.
Резолюцію ПАРЄ від 26 січня 2012 року, в якій Україні, зокрема, рекомендували зняти обвинувачення в перевищенні влади й зловживанні владою з колишніх вищих чиновників і забезпечити їхню участь у виборах Верховної Ради, у МЗС назвали «перемогою збалансованих оцінок і здорового глузду над черговими спробами перенести внутрішньополітичну боротьбу на європейський майданчик», критичні зауваження якої «в цілому спрямовані на заохочення України до проведення правових та політичних реформ, над якими працює українська влада, виконуючи зобов’язання України перед Радою Європи. Як приклад такої роботи у відомстві вказали на розробку Кримінально-процесуального кодексу.
У резолюції Європарламенту від 27 жовтня 2011 року, в якій значилось, що відмова переглянути вирок прем'єр-міністрові Юлії Тимошенко може викликати труднощі з ратифікацією й укладенням угоди про асоціацію між Україною і ЄС, в МЗС привітали «насамперед те, що європарламентарії визнали за Україною право апелювати до 49 статті угоди про Європейський Союз, тобто претендувати на членство в ЄС за умови досягнення відповідних критеріїв».
За словами речника МЗС Олега Волошина, у прийнятій Європарламентом резолюції вказувалось, що надання Україні європейської перспективи в угоді про асоціацію між Україною і ЄС має велике значення для майбутніх двосторонніх відносин. Разом з тим, він вказав, що для України також мають велике значення критичні заяви в резолюції.
Як писав Тиждень.ua, міністерство закордонних справ з початку 2012 року у віповідь на критику світової спільноти щодо дій влади України неодноразово виступало з різкими заявами, які мало нагадували класичну дипломатію.