«За останні 10 років таких документів про попередження мирних зібрань за кілька днів було багато. Мода на такі документи пов'язана з відповідними документами про заборону, які діють у Росії», – вважає Михайло Лебідь, член секретаріату Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!».
На думку правозахисників, така ухвала сприяє державній політиці з погашення протестувального потенціалу суспільства.
«Повідомляти про мирне зібрання за кілька годин до його проведення – розповсюджена практика. Але Вищий адміністративний суд, як злісний Франкенштен, реанімував Порядок організації та проведення у м. Києві масових заходів від 1999 року . Таким чином, жителі Києва, навіть відомі активісти, були здивовані та збентежені «новим» 10-денним терміном повідомлення. Вони вимушені відмовитись від проведення низки заходів. Як наслідок – свободі мирних зібрань надано чергового удару», – вважає експерт Громадської організації «Центр громадянських свобод» Назарій Боярський.
Наразі правозахисники вважають своїм першочерговим завданням добитися визнання цього документу неконституційним.
«Рішення вищого адміністративного суду є неправосудним, і ми збираємось його оскаржувати у Євпропейсьому суді. Протестувальникам радимо ігнорувати документ і не боятись проводити мирні зібрання», – коментує Лебідь.
Окрім того, експерти вказують на неконституційні причини, через які заборонили мирні зібрання в Україні.
«У більшості випадків про заборони судді посилаються на аргументи зі сфери наукової фантастики. Наприклад, на указ президії ВР СРСР «Про порядок проведення зборів, мітингів, організації проведення зборів вуличних заходів і демонстрацій в СРСР» від 1988 року, рішення місцевої влади, які є у багатьох випадках неправосудними», – коментує Михайло Лебідь.
За його словами, деякі рішення суддів виглядають надуманими.
«У Харкові заборонили мирну акцію, аргументуючи це спекою, адже в протестувіальників можуть бути проблеми зі здоров’ям. Були аргументи й такі, що зібрання заважатиме йти людям на роботу. Студентську акцію проти діяльності Дмитра Табачника заборонили через те, що вулицею проїжджав китайський чиновник», – розповідає Лебідь.
Як повідомлялось, департамент громадських комунікацій КМДА 22 лютого направив в Окружний адміністративний суд Києва позов, в якому просить заборонити 2013 року проведення «будь-яких мирних зборів на вулицях Різницькій і Гусовського». Саме в цьому районі розташований комплекс будівель Генеральної прокуратури.
Нагадаємо, Вищий адміністративний суд України зобов’язав київських пікетувальників подавати повідомлення про проведення заходів за 10 днів.
Нагадаємо, за даними Державної судової адміністраціїв Україні зросла кількість судових заборон мирних зібрань: у 2012 році суди задовольнили позови щодо обмеження права на мирне зібрання у 349 випадках, у 2011 – у 237 випадках. До того ж, майже третина усіх судових заборон в Україні торік була в Харківській області. Більшість з цих заборон стосувалися політичних акцій на підтримку ув’язненої в Качанівській колонії Юлії Тимошенко.