«Перелік об’єктів культурної спадщини, які перебувають у небезпеці, замислений як механізм, що дає змогу бити на сполох, привертати увагу світової спільноти до невідповідних умов, у яких зберігаються пам’ятки, й заохочувати корективні дії», – пояснила Бокова. І додала, що вже сама перспектива потрапляння до цього списку часто буває ефективною.
«Зарахування пам’ятки до цього Переліку вимагає, щоб Комітет і причетна до ситуації держава спільно склали програму виправних механізмів, а потім оцінили її стан. Певні країни самі домагаються занесення до списку, аби привернути увагу міжнародного співтовариства до проблеми й дістати компетентну допомогу. Інші, навпаки, хочуть цього уникнути, бо вважають це ганьбою. У будь-якому разі появу пам’ятки в такому реєстрі не слід сприймати як санкцію. Це система, яку встановлюють, щоб ефективно відповісти на специфічні виклики, пов’язані зі збереженням культурних цінностей», – зазначила Бокова.
Інтерв’ю з генсеком ЮНЕСКО читайте у № 51 «Українського тижня».