В цьому місті хіміків жив Олекса Гірник, тут писав листівки, які перед самоспаленням розкидав на Чернечій горі, звідси поїхав до Канева, щоб у такий спосіб протестувати проти русифікації.
Після панахиди, яку відслужили священики, відбулося віче за участю народних депутатів-свободівців Олега Тягнибока і Олександра Сича, представників влади і громадських організацій, ветеранів ОУН-УПА.
За словами сина Героя України, колишнього народного депутата Євгена Гірника, батько «важко жив, важко вмирав і дуже важко навіть в незалежній Україні відроджувати пам’ять про нього».
Двічі Верховна Рада відхиляла пропозицію відзначити 100-річчя від дня народження Олекси Гірника на державному рівні, тому заходи проходять лише на регіональному рівні.
За словами Тягнибока, «Олекса Гірник показав не просто приклад патріотизму, любові до своєї Вітчизни, боротьби за українську мову, проти комуністично-більшовицьких загарбників, а й приклад жертовності, і про нього повинні говорити у школах не лише Калуша, Галичини, а й по всій Україні».
Тягнибок наголосив, що зараз русифікація відбувається не меншими темпами, ніж в часи Олекси Гірника.
100 тисяч гривень на оновлення пам’ятного знаку і впорядкування навколишньої території виділила Івано-Франківська обласна рада. Над його виготовленням працювали скульптор Ігор Семак і архітектор Петро Пострильоний.
На Прикарпатті 2012-й проголошений роком 100-річчя «Пласту», 70-річчя УПА, 100-річчя Ярослава Стецька і Олекси Гірника. В 2013-му виповнюється 35 років із часу самоспалення Олекси Гірника.
Читайте також: Людина-смолоскип