Закон про статус «іноземного агента» для некомерційних організації (НКО), які отримують іноземне фінансування, прийнятий Держдумою ще під час весняної сесії, однак норми про адміністративні штрафи парламент РФ узаконив восени.
Відповідно до закону, такі некомерційні організації повинні офіційно реєструватись як "іноземні агенти" і подавати звітність один раз у кілька місяців. Згідно з поправками до кодексу про адміністративні правопорушення, які вступили в дію 14 листопада, якщо організація не подає необхідної інформації у відповідний держорган, може бути попереджена або оштрафована на суму від 10 тисяч (приблизно 2,5 тис грн) до 30 тисяч рублів (7,6 тис грн) щодо фізичних осіб та від 100 тисяч (25 тис. грн) до 300 тисяч рублів (75 тис. грн) – юридичних осіб.
Якщо НКО, яка виконує функції іноземного агента, не перебуває в спеціальному реєстрі, її посадові особи можуть бути оштрафовані від 100 тисяч до 300 тисяч рублів, юридичні особи – від 300 тисяч до 500 тисяч рублів (126 тис.грн).
Якщо організація розмістить у ЗМІ або в інтернеті інформацію без позначки, що текст розміщений іноземним агентом, то можливо застосувати штраф до посадових осіб від 100 тисяч до 300 тисяч рублів, юросіб – від 300 тисяч до 500 тисяч рублів.
Закон викликав різку критику з боку російських правозахисників, громадських активістів, а також світової громадськості.
Варто зазначити, що від 1 жовтня агентство США з міжнародного розвитку (USAID) припинило свою роботу в Росії. За версією МЗС РФ воно "намагалося впливати через розподіл грантів на політичні процеси в країні".
Також розголосу набули поправки до Кримінального Кодексу, що розширюють статті про "державну зраду", "шпигунство" і "розголошення державної таємниці". Відповідні зміни набули чинності від 14 листопада. Відтепер за зраду передбачається від 12 до 20 років ув’язнення, за шпигунство – від 10 до 20 років.
Закон розширює диспозицію статті "державна зрада", а під її дію іпотрапляють навіть міжнародні організації.
Законом також уточнюється об'єкт зради. Так, поняття "зовнішня безпека" змінюється на "безпеку РФ". Крім того, в список об'єктів держзради входять конституційний лад, територіальна та державна цілісність.
Крім того, у Кримінальний Кодекс вводиться окрема стаття "незаконне отримання відомостей, що становлять державну таємницю", яка загрожує до 4 років позбавлення волі, якщо винний отримав доступ до держтаємниці шляхом викрадення, обману, шантажу чи іншим незаконним способом. Йдеться про спробу незаконно отримати доступ до секретних відомостей без можливої мети шпигунства або державної зради.
Ці законодавчі зміни викликали критику Євросоюзу, зокрема у жовтні верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон заявила, що новий закон розширює можливості висувати звинувачення у зраді і шпигунстві, скорочуючи обсяг доказової бази.
У червні в Росії були прийняті поправки до Адміністративного кодексу та закону про мирні зібрання,мітинги, демонстрації, ходи та пікетування, які збільшили штрафи за порушення під час масових акцій – для громадян вони складають від 10 до 300 тисяч рублів, для посадовців – до 600 тисяч рублів.
Законопроект, розробила група депутатів-єдиноросів, передбачав введення штрафу до 1,5 млн рублів за порушення під час масових заходів.
Закон запроваджує новий вид покарання – безкоштовні "обов'язкові роботи", які призначаються за рішенням суду не більше ніж на 4 години в день у вільний від основної роботи чи навчання час загальним строком від 20 до 200 годин.
Законодавчо зафіксовано також заборону для учасників мітингів приховувати обличчя, бути в стані сп'яніння, мати при собі алкоголь і засоби оборони.
Законопроект внесено до Держдуми після московського «Маршу мільйонів». Президентська рада з прав людини, вивчивши новий закон про мітинги, прийшла до висновку, що він суперечить основоположним принципам законодавства РФ та головним принципам свободи мирних зібрань ОБСЄ та Венеційської комісії Ради Європи.
Наразі російські опозиціонери оскаржують ці поправки у Конституційному суді РФ.
У липні Владімір Путін підписав закон, який відновив кримінальну відповідальність за наклеп, тобто поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її репутацію, який раніше належав до адміністративних правопорушень.
"У відповідності з Федеральним законом вчинення зазначених дій карається штрафом або обов'язковими роботами. При цьому максимально суворе покарання у вигляді штрафу до п'яти мільйонів рублів, або обов'язкових робіт на термін до 480 годин, передбачається за наклеп, сполучений з обвинуваченням особи у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину ", – зазначили в Кремлі.
10 жовтня російська служба радіо «Свобода» припинила радіомовлення на середніх хвилях у Москві, де мала єдину в Росії ліцензію на мовлення і почала транслювати ефір через інтернет через набуття чинності норми російського закону про ЗМІ, згідно з якою радіомовлення не може здійснюватися на території Росії компаніями, де іноземні фізичні або юридичні особи мають більше 50% власності.
А 1 листопада у Росії набув чинності закон, який дозволив створення єдиного реєстру електронних адрес з протиправним контентом – так званого «чорного списку сайтів». Згідно з законом, російська влада без санкції суду може закрити інтернет-сайти, які, на її думку, пропагують дитячу порнографію, самогубство чи наркоманію. Закон, який за словами його авторів, має захистити дітей від небезпечного контенту, викликав побоювання, що його можуть використати для закриття будь-якого, і, передовсім політично нелояльного, сайту в російському інтернеті.
Напередодні ухвалення закону, на знак протесту, російськомовна сторінка Wikipedia закрила свою головну сторінку, а пошуковий ресурс Yandex вийшов із чорною стрічкою.
Владімір Путін прийняв присягу президента Росії 7 травня.
Читайте також: Путін має намір посилити вплив Росії на країни СНД.