У Паризькому Центрі Міжнародних досліджень завершилась конференція під назвою “Українські вибори”. Зауваживши, що остаточних результатів ще не оголошено, організатор заходу, доктор політології Марі Мандрас, запропонувала присутнім обговорити ті провідні тенденції в розвитку українського суспільства, що виявили себе під час підготовки до парламентських перегонів, безпосередньо в день виборів та під час обрахунку голосів.
Політолог Жан-Шарль Ляльман, який був спостерігачем від ОБСЄ в Житомирі, зазначив, що Україна розвивається за принципово іншим сценарієм, ніж сусідні Білорусь та Росія. “Найважливіше — це те, що в українців вибір був, – зауважив він. – Багатопартійність в Україні — реальність. Опозиція, попри всі недоліки, – також реальність, а не спектакль. Спостерігачі, численні протестні акції, змагальні вибори, активна та мобільна громадськість… Для порівняння — в Білорусі нічого цього немає”.
Учасники дискусії відзначили: якщо в порівнянні з більшістю країн колишнього СРСР українське громадянське суспільство чи не найкраще захищає своє право на плюралізм, співставлення з західними демократичними стандартами дає багато підстав для критики. “В українських виборах величезну роль зіграли гроші, – сказав Жан-Шарль Ляльман. – Якщо в Німеччині під час парламентських перегонів на одного виборця в середньому витрачають 1,2 американські долари, в Україні цей показник дорівнює 6 доларам”.
Обговорюючи майбутні післявиборчі сценарії, учасники конференції зупинилися на задумі опозиції обнулити списки, – або не визнати вибори. “Якщо всі обрані від опозиції депутати відмовляться від мандатів, перевобори гарантовано, – сказала політолог та письменниця Анні Добантон. – Але виникає питання: за яким законом провадити позачергові вибори? Якщо знову за змішаним, то виникає ризик відтворення тих самих маніпулятиівних схем.”
Інший політолог, викладач університету Західного Паризького університету Юлія Шукан висловила іншу думку: “По-перше, мало імовірно, що всі до одного опозиційні депутати відмовляться від мандатів. Багато хто з них інвестував у вибори значні ресурси. Цілком може бути, що люди не погодяться їх змарнувати заарди ідеї. По-друге, якщо тільки частина депутатів не піде працювати в Раду на знак протесту, парламент зможе працювати з 420, 400 або й 380 депутатами. Українська влада знайде, як узаконити таку ситуацію. В цьому на Київ можна розразовувати”.
Решта учасників дискусії погодилися на тому, що, радше за все, після проголошення офіційних результатів, Захід визнає українські вибори “частково демократичними”, або “не повністю демократичними”. На думку дослідників, таке формулювання дозволить не припиняти співпрацю з прозахідним суспільним елементом, а також запровадити індивідувальні санкції стосовно фальсифікаторів виборів на рівні заборони в’їзду в ЄС.