«Мирний перехід влади в Грузії – Ред.) – це прецедент у більш широкому масштабі. Є кілька країн на схід від кордонів ЄС, де такий сценарій був би неможливим. Демократія досі працювала в Молдові, і скоро стане зрозуміло, чи залишиться Україна вірною їй (коли в країні 28 жовтня пройдуть парламентські вибори). Всі інші пострадянські країни є авторитарними державами, які відрізняються тільки рівнем гніту їх режимів. Скажемо так в Росії поліція, на відміну від Азербайджану не відкрила б вогонь по страйкуючих робітниках. Або, що диктатор Туркменістану Гурбангули Бердимухаммедов несе відповідальність за більшу кількість смертей, ніж його білоруський колега Аляксандр Лукашенка. На цьому тлі зірка Грузії сяє яскраво», – відмічає видання.
За словами Gazeta Wyborcza, у Європейському Союзі, де поклоняються демократії і свободі, це повинні були помітити й високо оцінити, але нічого подібного не сталося.
«Єдиним офіційним коментарем була заява прес-секретаря Верховного представника Кетрін Ештон. Дипломати в Берліні, Парижі, Лондоні промовчати. Слабким було і висвітлення в ЗМІ.
«Єдине, на що грузини можуть розраховувати – це програма Східного партнерства, де вони включені в один ряд, з наприклад, диктатурою Азербайджану. Програма повинна була наблизити пострадянські республіки до ЄС, але в той час, коли увага Європи була більш зорієнтована на арабські держави, програма втратила свою потужність. Глуха до грузинських виборів Європа не тільки відвертається від своїх вірних послідовників. Вона також посилає сигнал, що вона мало піклується про демократію на Сході», – йдеться в статті.