За його словами, відповідно до Копенгагенських критеріїв, держави, які хочуть вступити в ЄС, повинні проводити політику добросусідських відносин з усіма своїми сусідами.
«Це старі умови, а не щось нове. Це означає, що рано чи пізно Сербії доведеться визнати, що Косово є незалежною державою, і не важливо, наскільки болючим це визнання буде для Сербії », – заявив Сефлін.
Як повідомлялось, у липні президент Сербії Томіслав Ніколіч попросив ООН активніше боротися за дотримання норм міжнародного права у самопроголошеній республіці Косово та заявив, що буде наполягати, щоб переговори з «тимчасовою владою Пріштіни» велися в присутності представника ООН. Крім того, Ніколіч звернув увагу співрозмовника на інциденти, що почастішали, в Косово, які, за його словами, є спробою косовських албанців «спровокувати сербів перед відновленням діалогу».
Переговори між Белградом і Пріштіною йдуть з минулого року – з ініціативи Євросоюзу, що вимагає від обох сторін нормалізації відносин. Проте Сербія відмовляється визнати незалежність Косова, проголошену в 2008 році в односторонньому порядку.
Представники Бєлграда і Приштини 24 лютого досягли угоди по статусу Косово.
Міжнародна спрямівна група у справах Косова, відповідальною за нагляд над Косовом і допомогу в створенні там демократичних інституцій за так званим «планом Ахтісаарі», вирішила на початку липня надати Косову повний суверенітет, починаючи від вересня цього року.
Раніше суверенітет Косова визнали більше 90 країн – майже половина держав, що входять в ООН.
Читайте також: Гірка любов: Томіслав Ніколич має остерігатися, заграючи з амбітною Росією