«Закон дає право Мартинюку, стаття 80, підписати постанову у випадку, якщо спікер парламенту Литвин, з якихось обставин не може: «перший заступник Голови Верховної Ради виконує обов'язки Голови Верховної Ради в разі його відсутності, або неможлівості виконанням ним своїх обов'язків. Є 88-та стаття Конституції, яка передбачає, що підписує тільки голова Верховної Ради, але в тому випадку, коли є п'ята стаття, яка говорить, що забезпечується безперервність влади, не може бути так, щоб когось не було, і країна зупинилася. Тому Мартинюк може спокійно підписати цей закон і клінчу не буде. Інша справа, як поведе себе Литвин», – заявив Кисельов.
Разом з цим Василь Кисельов висловив сподівання, що Володимир Литвин погарячкував із заявою про відставку та перегляне своє рішення.
«Я думаю, що він погарячкував, і сподіваюся, що не дійде до його звільнення. Але якщо він не передумає і не відкличе свою заяву, то можливо на позачерговій сесії, при розгляді питання про відставку Томенка, якщо Литвин не забере свою заяву, то буде розглянута і його заява теж», – зазначив «регіонал».
Кисельов зауважив, що зміни до Регламенту були внесені ні для того, щоб змусити Литвина підписати мовний законопроект, чи звільнити його напередодні виборів, а для того, щоб у нового скликання парламенту не виникло проблем із обранням спікера.
«Після того, як Регламент Верховної Ради став законом, є моменти, на які я хочу звернути увагу всіх. Перше – не треба підводити до того, що все це затіяно, щоб примусити Литвина підписати цей проголосований закон, або змістити Литвина перед виборами, про це не йдеться. Змінами, які Конституційний суд виніс свій вердикт, зміни в Регламент про голосування трьомастами бюлетенями таємно, переслідується одна істотна мета – майбутній парламент, якщо під цей закон перейде, вони не оберуть спікера півроку – ось що буде. Тому мова не йде про сьогодення», – зауважив політик.
Нагадаємо, 3 липня Рада прийняла закон про мовну політику, який передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади за проживання мінімум 10% носіїв на територіях, на яких розповсюджено цю мову.
Того ж дня опозиційні сили почали акції протесту.