Відповідне рішення оголосив голова КС Анатолій Головін у залі засідань суду.
КС прийшов до висновку, що таємне голосування за обрання і відкликання спікера, не гарантує відкритості в роботі парламенту.
Зокрема, КС визнав неконституційними положення частин 5 і 6 статті 75, а також частини 4 статті 77 закону "Про регламент Ради".
Частина 5 статті 75 закону передбачає, що рішення за кандидатурами на посаду спікера приймається таємним голосуванням, а в частині 6 статті 75 прописано, що обраним головою Ради вважається кандидат, який одержав більшість голосів депутатів від конституційного складу парламенту, якщо бюлетені для таємного голосування одержали не менш як 2/3 депутатів від їх фактичної чисельності.
Частина 4 статті 77 цього закону передбачає, що рішення парламенту про відкликання спікера приймається таємним голосуванням, яке вважається таким, що відбулося, якщо бюлетені для таємного голосування одержали не менш як 2/3 депутатів від їх фактичної чисельності.
Нагадаємо, після ухвалення мовного закону під головуванням першого віце-спікера Адама Мартинюка, спікер Володимир Литвин подав у відставку.
4 липня Рада змінила процедуру таємного голосування бюлетенями відкритим поіменним голосуванням при відкликанні й призначенні голови парламенту. Разом з цим закон ще не набув чинності.
5 липня 51 депутат від Партії Регіонів попросили КС оцінити відповідність Конституції норм закону про Регламент парламенту у частині таємного голосування при призначенні й відкликанні голови парламенту.
6 липня Рада відмовилася розглядати заяву спікера про відставку.
11 липня Литвин направив лист до КС, в якому він зазначив, що порядок і процедура обрання голови Верховної Ради є питаннями внутрішньої організації роботи парламенту, які не можуть піддаватися конституційному нормоконтролю.