«Коли я кажу про 2013 рік, то маю на увазі і можливі зміни в українському уряді, якщо не коаліційного, то такого, якому більше довірятиме суспільство. Крім цього, я все таки очікую, що зміна балансу влади, повернення парламенту його законодавчої ролі, який в тому числі контролюватиме рішення президента, може убезпечити Україну від помилок. І третє – все таки буде перейдено рубікон президентства Віктора Януковича. Це – період, коли починається підготовка до наступних виборів, коли виникають так звані тектонічні зсуви як в бізнесі, так і в політикумі. І при цьому цілком зрозуміло, що зовнішні гравці не будуть осторонь спостерігати за ситуацією, як це було впродовж двох років», – зазначив Чалий.
Як зауважив експерт, очікування економістів щодо погіршення економічної ситуації може зумовити необхідність прийняття владою непростих рішень.
«А на фоні зростання соціальних протестів, очевидно, влада буде змушена йти на певні кардинальні зміни. Однак, наголошую, це лише очікування. Можливо, вибори не призведуть не лише до зміни якісного складу парламенту, але й кількісного. Можливо, після парламентських виборів створиться пропрезидентська більшість і ці очікування не справдяться. Звісно, можлива й консервація ситуації (щодо євроінтеграції України – Ред.) на довший період, але тоді я з побоюванням очікуватиму 2015 рік. Якщо не вирішиться питання політичного балансу до цього, то протистояння 2015 буде надто різким. І, на жаль, це буде той період, коли можуть постати зовсім інші виклики перед Україною, що базуватимуться на суверенітеті і територіальній цілісності країни. Але не хотілося б реалізації цього сценарію», – зазначив Чалий.
Коментуючи заяву міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта про зупинення процесу європейської інтеграції України, експерт заявив:
«Я вважаю, що всі сигнали, які прозвучали останнім часом як з українського боку, так і від представників ЄС, – це взаємний дистанційний обмін думками через ЗМІ, що робити після парламентських виборів в Україні. Очевидно, що українські офіційні чиновники не хочуть публічно визнавати тієї проблеми, яка зрозуміла всім. Криза довіри між Україною і ЄС, а радше між керівництвом країни і ЄС зростає. Розмов про можливі санкції також побільшало. І тільки чемпіонат з футболу дещо відтерміновує більш різкі дії з боку європейських структур».
«Вибори, я думаю, будуть остаточним дедлайном, коли далі відтягувати це рішення буде неможливо. Тому в принципі вся ця дискусія поки що просто констатує по суті стагнацію у відносинах і, відверто кажучи, нечіткі перспективи на майбутнє», – додав Чалий.
Водночас щодо підписання угоди про асоціацію, то експерт зазначає, що «жодна угода не буде імплементована, якщо немає готовності і відповідних механізмів з двох сторін».
«Перш за все, це політична воля, щирість у бажаннях виконувати взаємні зобов’язання. Тому я не дуже вірю в зобов’язуючу силу тільки норм права, які дійсно будуть важливими як частина українського законодавства щодо угоди Україна-ЄС. Очевидно, що потрібен і другий елемент – підтвердження декларацій євроінтеграції реальними кроками всередині України. Стосовно самої угоди поки що для мене перспективи її підписання не те, що цього року, а в найближчі роки не очевидні. Може статися так, що ця угода, яку всі очікували, навіть після завершення повного узгодження всіх технічних моментів може бути відсунута аж до президентських виборів», – прогнозує він.
Водночас заступник генерального директора Центру Разумкова називає можливі варіанти наближення цієї дати.
«Є дві основні умови: це завершення чи вирішення питання з припиненням політичних переслідувань, використовуючи силові заходи, а друге – проведення чесних, прозорих і конкурентних виборів. Щодо чесних і прозорих виборів, то це завдання, яке в принципі українська влада мала би виконати. Хоча говорити про їх конкурентність не доводиться, бо два лідери опозиції перебувають за гратами. А тому, як на мене, нові політичні умови, в тому числі стосовно підписання угоди про асоціацію з боку ЄС, з’являтимуться і надалі», – пояснив експерт.
Чалий вважає, що такими новими умовами з боку ЄС можуть бути:
«Перше – це імплементація або реалізація принципу верховенства права в Україні, друге – повернення до збалансованої системи влади, яка би повернула від авторитарних тенденцій до демократичних. І третє – здатність до ведення конструктивних переговорів офіційний представників в питаннях взаємодії України і ЄС. Зараз є пауза ще й в тому, що інституційні механізми євроінтергації зависли в повітрі. Є очікування на підписання президентом указу про державну раду з євроінтеграційних питань, яка би надала більшої якості координаційному механізму в умовах, коли підрозділи, які займалися цими питання, якщо не ліквідовуються, то їх діяльність значно скорочується», – заявив він.
Крім цього, за словами Чалого, все ще існує вірогідність зміни інтеграційного напряму України з Європейського на Євразійський.
«І останнє – порядок денних, який включає питання співробітництва в енергетичній сфері, авіаційній, аграрного сектору, новітніх технологій тощо фактично гальмується політичним блоком питань. А тому стоїть ключове питання подолання цієї паузи у відносинах», – додав експерт.