За словами політолога, позитивний той факт, що відповідне рішення прийняли до початку виборчої кампанії.
«Головні побоювання з включенням цієї норми у закон були пов’язані, у зв’язку з її сумнівним характером, що було очевидно ще до прийняття закону. Адже схоже рішення Конституційний Суд прийняв наприкінці 90-их років», – зазначив він.
Визнання цієї норми виборчого закону неконституційною, за словами Фесенка, звісно, «вдарить по опозиції».
«Включення цієї норми в закон було, на мій погляд, певною поступкою не тільки опозиції, але й деяким союзникам Партії регіонів, так й самим «регіоналам», які хотіли таким чином підстраховуватися. Зокрема, була вигідна ця норма лідерам малорейтингових партій, для яких тепер ситуація буде драматичною, наприклад, Литвину, Катеринчуку, Ющенку тощо. Адже не йти на чолі своєї партії – це фактично означатиме, що лідер партії сам не вірить в її перемогу. Водночас найбільш реалістичний варіант для боротьби за мандат – вибори за мажоритарним округом», – пояснив політолог.
«У кулуарних розмовах неодноразово звучали заяви від відомих опозиціонерів, що, мовляв, вони не підуть балотуватися на округ, якщо матимуть страхову гарантію, тобто місце в прохідній частині списку. І зараз це рішення, звичайно, б’є в першу чергу по інтересах опозиції, тому що кількість конкурентноздатних мажоритарників в опозиції буде менша, а тому знизиться її потенціал в округах. Однак, цей удар – не смертельний. І до цього помітні не дуже сильні позиції опозиційних політиків по мажоритарних округах за виключенням Галичини. А зараз вони ще трохи послаблені», – додав він.
За словами Фесенка, якщо все обмежиться двома рішеннями Конституційного Суду і відповідними змінами до закону, то «все – крапка, треба спокійно готуватися до виборів».
«Зараз головна інтрига – чи доведеться вносити зміни в закон про вибори. З приводу цього, до речі, варто порадитися з юристом, чи необхідно вносити технічні зміни до закону, чи достатньо лише рішень КС. У першому випадку є інтрига щодо зниження виборчого бар’єру. Оскільки існує додатковий чинник – рекомендація ПАРЄ. На такі поступки влада може піти», – вважає Фесенко.
На його думку, влада не піде на суттєву зміну виборчого законодавства. «Як на мене, влада не піде на масштабне переписування закону. Вони поки почуваються достатньо впевнено, і їхня нинішня позиція – продемонструвати Заходу достатньо легітимні і демократичні вибори. Хоча, повторюся, інтрига з виборчим бар’єром поки є», – відзначив Фесенко.
Нагадаємо, Конституційний суд визнав неконституційним положення закону про вибори народних депутатів, яким допускається одночасне висунення кандидатів у депутати за списком партій та в одномандатних округах.
Голова фракції «Блок Юлії Тимошенко-Батьківщина» у Верховній Раді Андрій Кожем'якін заявив, що у випадку ухвалення КС рішення щодо розмежування мажоритарної й пропорційної системи, то фракція відкличе всі свої голоси під виборчим законом.
Як відомо, у резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 28 січня цього року йшлося про те, що ПАРЄ «стурбована тим, що підвищення порогу для пропорційних виборів до 5% в поєднанні із забороною на формування виборчих блоків партіями для участі у виборах негативно позначиться на можливості для нових або невеликих партій ввійти до парламенту. Асамблея стурбована тим, що ці положення можуть знизити плюралізм та збільшити поляризацію в новому парламенті. Вона рекомендує знизити поріг та видалити заборону на виборчі блоки звиборчого законодавства до наступних парламентських виборів».