Серед них і відомі люди – наприклад, колишній глава МЗС Литви Антанас Вальоніс. Раніше повідомлялося, що за даними Держархіву Литви, в резерві радянських спецслужб числиться близько 420 осіб.
У 2010 році парламент Литви зобов'язав Центр досліджень оприлюднити архівні документи КДБ і тим самим завершити в країні процес люстрації, проявивши повагу до тих, хто постраждав від дій репресивних радянських структур.
Однак у Литві є чимало супротивників оприлюднення таких документів, вони вважають, що це розколює суспільство і дає поживу для спекуляцій. Від великого напливу бажаючих ознайомитися зі списком, сайт www.kgbveikla.lt «завис».
Фахівці обіцяють відновити його роботу найближчим часом. Також вони повідомили, що сайт не розголошуватиме прізвища людей, які зізналися у співпраці з радянськими спецслужбами (таких близько 1,5 тис.), а також документи, що стосуються особистого життя громадян.
Як повідомлялось, у січні суд Вільнюса дав дозвіл на арешт двох колишніх очільників ОМОН МВС СРСР, яких звинувачують у вбивстві людей у 1991 році.
Нагадаємо, у січні 1991 року, коли Литва проголосила відокремлення від СРСР, силовики штурмували телевежу Вільнюса. Від куль загону «Альфа» і гусениць танків загинуло 13 осіб, більше 600 отримали поранення. Литва намагається притягнути до відповідальності також тодішнього керівника спецпідрозділу КДБ «Альфа» полковника Міхаїла Головатова.
Читайте також: Екскурсія пеклом