Як відзначають автори, ці надходження, за різними підрахунками, сягають $50-80 млн, не кажучи вже про легальний бюджет у півмільярда гривень, від якого за бажанням теж можна щось «відкусити».
«Згуровський не хоче ділитися!» – запевняє один із керівників КПІ, який просив на згадувати його ім'я.
Одним із найделікатніших є питання оренди приміщень і земель університету, а точніше спрямування коштів від оренди.
«На території КПІ 100-150 невеличких їдалень, кав’ярень і кіосків, що розкидані по його корпусах. Але жодної інформації про те, скільки й кому платять комерсанти за право торгівлі на території вишу, у відкритому доступі немає. Крім того, політех має власного інтернет-провайдера «КПІ-телеком» із монопольним правом на дротове підключення. Мінімальна абонентська плата на місяць – 50 грн. У гуртожитках мешкає близько 20 тис. студентів, і більшість із них підключені до всесвітньої мережі. Це приблизно 250 тис. грн на місяць, або 3 млн грн на рік», – йдеться у статті.
Якщо говорити про гуртожитки, то так само незрозуміло, як і на що саме витрачають чималі кошти, які платять студенти за дах над головою.
За інформацією Тижня, наразі «такса» за проживання в них у середньому становить 300 грн на місяць з людини. Якщо взяти за основу ту саму цифру в 20 тис. осіб у гуртожитках, мова йтиме про 6 млн грн на місяць і 72 млн грн на рік.
Детальніше про конфлікт між Міносвіти та Київським політехом читайте у матеріалі «Міністр освіти і скарби політеху» у №47 «Українського тижня».