Турчинов у суді звинуватив в усьому Ющенка, який захищав РосУкрЕнерго

11 Серпня 2011, 11:14

Про це він повідомив під час дачі свідчень у суді у кримінальній справі стосовно колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.

"Президент за Конституцією не мав права давати такі вказівки", – сказав Турчинов.

Він повідомив, що 1 січня 2009 року йому стало відомо, що українська делегація, яка вела газові переговори в Росії, без пояснення причин відмовилася підписувати погоджені газові договори й покинула переговори.

"Для мене це був шок, я не міг зрозуміти, що трапилося", – сказав Турчинов.

Турчинов зазначив, що коли зміг додзвонитися Олегу Дубині, який був тоді головою НАК "Нафтогаз України", він повідомив йому, що рішення про припинення переговорів прийняв Ющенко, який у телефонному режимі перед самим підписанням контрактів подзвонив йому й без пояснення причин почав вимагати, щоб делегація покинула переговори.

Турчинов підкреслив, що Ющенко був пов'язаний з компанією "РосУкрЕнерго", і тому прийняв рішення про відкликання української делегації, яка домовилася про ціни на газ для України для того, щоб не допустити усунення з газового ринку цього посередника.

Екс-перший віце-прем'єр підкреслив, що після цих подій Росія сприйняла дії України як демарш і відмовлялася укладати газові контракти на інших умовах, крім як за ринковими цінами.

Турчинов зазначив, що якщо спочатку ціна, про яку домовилася українська сторона, становила 235 доларів за 1 тис. куб. м газу, то потім Росія вимагала ціну 450 доларів/тис. куб. м газу.

Нагадаємо, раніше Турчинов заявив, що серед учасників засідання Кабінету Міністрів 19 січня 2009 року не було жодного противника підписання газових угод з Росією на умовах, яких досягла Тимошенко з урядом Росії.

Тимошенко обвинувачується в тому, що на вказаному засіданні затвердила директиви Кабміну як колегіального органа на підписання економічно невигідних для України газових контрактів з Росією, за які в дійсності, за даними досудового слідства, уряд голосувати відмовився.

Екс-прем'єр же стверджує, що підписаний нею документ хоч і є директивами, але фактично є її особистим дорученням як прем'єра, яке, з її слів, вона мала право давати