Презентуючи рапорт, який складається з 328 сторінок і 5 додатків, голова польської комісії Джордж Міллер застеріг, що висновки не обвинувачують нікого і не називають відповідальних за катастрофу.
«Причиною аварії було сходження нижче мінімальної межі зниження, при надмірній швидкості, в атмосферичних умовах, які унеможливлювали зоровий контакт з землею, а також запізніла процедура відходу на друге коло. Це спричинило зіткнення з перешкодою, пошкодження фрагменту лівого крила, а потім, як наслідок, втрату управління над літаком і зіткнення з землею», – стверджує рапорт.
Разом з тим, дослідження комісії виявили, що літак був повністю справним в момент зіткнення з землею, а команди подані через TAWS (систему застереження про небезпечне наближення до землі), були правильні.
При цьому, комісія виявила ряд невідповідностей в діях 36 спеціального полку повітряних транспортних перельотів. Зокрема, свідомо ламалися правила, які стосуються відпочинку пілотів. Новачків навчали поспішно і не за нормами. Приймалися пілоти просто після закінчення авіаційних шкіл.
За даними авторів, погано підготовлені пілоти не реагували на застереження TAWS, а також відмовились від російського навігатора попри те, що його наявність у літаку була умовою посадки в Смоленську. Також екіпаж не звернув уваги, що вказане запасне летовище у Вітебську того дня не працювало.
Єдиною людиною, яка знала російську мову, був капітан. Через це у нього було багато обов’язків – управляв літаком, спостерігав за приладами і одночасно розмовляв з контролерами польоту. До того ж, він не був достатньо досвідченим пілотом. Більшість польотів він провів за сприятливих погодних умов на добре оснащених летовищах, зазначено у звіті.
Комісія також не підтвердила жодного пресингу з метою вимушеної посадки з боку яких-небудь посадових осіб – рішення про продовження польоту було прийнято самостійно.
Водночас, висновки комісії свідчать про невідповідність підготовки летовища в Смоленську. Частина ламп системи освітлення була несправна, а дерева навколо аеропорту були надто високі. Велика густота дерев могла перешкоджати роботі радіолокатора системи підходу на посадку.
Комісія підтвердила, що аеродром також не забезпечив належних умов приземлення. Контролери неправильно направляли пілотів. На 10-му кілометрі просигналізували пілотам починати зниження. Ті проігнорували і продовжили політ. Ймовірно, капітан не почув команди. Два кілометри далі контролери повідомили, що літак тримає курс, на правильному шляху і на достатній висоті, попри те, що літак був вище шляху і лівіше від злітно-посадкової смуги.
Нагадаємо, літак Ту-154 польського президента Леха Качинського розбився 10 квітня 2010 року під Смоленськом. Загинули 96 людей — 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Серед загиблих – президент, його дружина і частина керівництва країни.
У січні 2011 роу контрольована російською владою МАК оприлюднила остаточний звіт про причини Смоленської трагедії, в якій всю провину за катастрофу польського урядового літака Ту-154 поклала на польську сторону, не побачивши жодної вини в діях росіян.
Польща тоді заявляла, що вважає відповідальною за катастрофу і російську сторону, зокрема, диспетчерів, які не закрили аеродром, не заборонили посадку, дезінформували пілотів про правильний курс посадки, а також пізно наказали припинити зниження літака.