Перша версія проекту закону "Про громадське телебачення і радіомовлення" була представлена Держкомітетом з телебачення та радіомовлення на засіданні Кабміну 9 червня. Згідно з пропозиціями, Національну громадську телерадіокомпанію (НОТУ) планується створити на базі Національної телекомпанії України (НТКУ) і Державної телерадіокомпанії (ГТРК) "Культура".
Передбачається, що перші чотири роки роботи громадське мовлення фінансуватиметься з держбюджету. У той же час у Держкомтелерадіо пропонують отримувати кошти з альтернативних джерел – абонентської плати, продажу власної теле- і радіопродукції, а також добродійних внесків. Крім того, планується ввести два обов'язкові збори: для приватних українських телерадіокомпаній – 1% від вартості рекламних розміщень і для абонентів багатоканальних телемереж – 1% від абонплати.
Кабмін схвалив проект закону, вніс свої поправки і направив його в Адміністрацію президента на твердження. Підсумковий варіант документу передбачає повну заборону показу реклами, за винятком соціальної.
Згідно із законопроектом, робота Національної громадської телерадіокомпанії (НОТУ) ґрунтуватиметься на шести принципах, серед яких, – всебічне і об'єктивне інформування суспільства; чітке відділення фактів від коментарів та оцінок; незалежність від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовців, підприємств, установ, організацій і фізичних осіб.
Ст. 20 передбачає, що безкоштовно ефір надається "для офіційних повідомлень з важливих питань" президентові, спікерові, прем'єр-міністрові, головам Верховного і Конституційного судів. Безкоштовно також надається час президентові для новорічного привітання.
Видання відзначає, що незважаючи на задекларовану незалежність, Кабмін пропонує встановити 20-процентну квоту на розміщення програм у рамках державного замовлення.
Ця норма викликала критику медіаекспертів. «Державні програми можуть займати не більше 5% від громадського мовлення. Мають бути абсолютно виключені трансляції подій на користь політсил. Єдине, що може допускатися – офіційні повідомлення влади під час надзвичайних ситуацій в країні», – переконана шеф-редактор інтернет-порталу "Телекритика" Наталія Лігачева.
Згідно з законопроектом, роботу громадського мовника регулюватиме наглядова рада, яка обирається раз в чотири роки Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення. Спочатку планувалося, що до його складу увійдуть 14 членів – представників громадських організацій. Але в уряді запропонували додати до складу ради ще 7 чоловік – представників Кабінету міністрів.
"Коли структурою колегіально управляють представники влади і опозиції, це призводить до того, що вона не може нормально функціонувати. Люди не можуть між собою домовитися", – відмітила президент Української асоціації медіаюристів Тетяна Котюжинська.
Майно, яке перейде від НТКУ і ГТРК "Культура" до НОТУ, згідно з документом, збережеться у державній власності і контролювати його використання буде Кабмін. НОТУ не зможе відчужувати отримане майно, здавати його в оренду громадянам або юридичним особам, передавати в лізинг, концесію або вносити під заставу.
Як раніше заявляли в АП, перед остаточним затвердженням положень про громадське мовлення відповідний законопроект повинен отримати схвалення з боку експертів Ради Європи. В той же час глава парламентського комітету з питань свободи слова і інформації Андрій Шевченко переконаний, що документ у такому вигляді не буде підтриманий Європою: "Держфінансування НОТУ не дає ніяких гарантій незалежності мовлення. Яка може бути незалежність в ухваленні редакційних рішень, якщо розпорядником коштів і майна виступає держструктура"?