За словами експертів, таких фіаско п'ять. Перше – Туреччина поки так і не дала згоду на прокладання «Південного потоку» через свою виняткову морську економічну зону, незважаючи на всі зусилля російської енергетичної дипломатії та особисто російського прем'єра Володимира Путіна.
Другий провал – Європейська комісія, незважаючи на гучну медійну і «тиху» непублічну супровідні кампанії, відмовилася підтримати цей проект як пріоритетний для ЄС.
Третій – Китай зірвав підписання «контракту століття» на російських умовах (при цьому наполягання «Газпрому» на застосуванні європейських тарифів на газ китайська сторона принизливо назвала «російською дріб'язковістю».
Четвертий у списку провалів російської енергетичної стратегії – Штокманське газове родовище, яке все так само залишається в перспективі розробки ще з 1993 року. Якось тихо й непомітно з порядку денного знято питання про масштабний експорт російського скрапленого природного газу (СПГ) на ринок США з цього самого Штокмана. А замість російського СПГ на американському ринку, СПГ зі США з'явиться на європейському ринку в 2014-2015 роках. Звідси така нервова реакція «Газпрому» на спроби Литви реалізувати угоду з американською компанією з СПГ.
П'ятий — ЄС, незважаючи на титанічні зусилля Росії, не збирається змінювати дію «третього енергопакету», серйозно підриває монопольний статус «Газпрому» як експортера російського природного газу.
Тому, зневірившись добитися бажаного на Заході і Сході, Москва розгорнулася в бік свого «ближнього зарубіжжя» — Києва і Мінська, вважають експерти. На їхню думку, Росії необхідний газовий бліцкриг, а членам правлячого російського дуумвірату-успіх на майбутніх виборах, причому кожному свій. Білоруська і українська карти, на погляд Москви, повинні стати козирними. Тому Росія розгорнула чергову масштабну пропагандистську кампанію, яка, не виключено, включає в себе і сценарій «третьої газової війни» з настанням холодного сезону.
Таким чином, зазначають автори, що відбувається зараз є своєрідним газовим свавіллям зі Сходу, яке спочатку накриває Білорусь з Україню, а потім котиться далі, а зовсім не зупиняється, як вважає дехто у Брюсселі.
Як повідомлялось, останнього сесійного тижня парламентська більшість Верховної Ради України планує прийняти закон про зміну форми власності національної газотранспортної системи. Оскільки Київ погодився на створення спільної з Газпромом керуючої структури, яка в майбутньому зможе контролювати роботу української газотранспортної системи.
Така можливість обговоряювалася під час неформальної зустрічі президента Віктора Януковича з російським прем'єром Владіміром Путіним у суботу, 25 червня, у Криму, повідомлили російські ЗМІ з посиланням на джерела, які були свідками зустрічі.
Джерела стверджують, що Київ знайшов аргументи, що дозволяють знизити напругу в українсько-російських відносинах, не відмовляючись при цьому від євроінтеграції.