Головування Варшави припало саме на момент загострення кризи в Шенгенській зоні (проблеми з біженцями з Північної Африки) та в Єврозоні (членом якої Польща не є) – проблеми з фінансовими труднощами Греції. Для порятунку останньої уряд Дональда Туска готує проект «Євро Плюс», яким передбачена фінансова допомога для Афін у розмірі 250 млн євро.
Додаткові складності пророкують також ситуація в Сирії, яка може перерости у війну, та майбутнє проголошення незалежності Палестини, яке може розділити ЄС на прихильників нової держави і скептиків щодо її утворення – прихильників Ізраїлю.
Незважаючи на можливі труднощі, Польща (РП) отримає беззаперечну допомогу від найближчого сусіда та найголовнішого члена ЄС – Німеччини, з якою у РП дружні стосунки. Також підтримку офіційній Варшаві гарантуватимуть хороші стосунки з Єврокомісією та Європарламентом, головою якого є поляк Єжи Бузек.
Загалом, програма розвитку ЄС під час головування Польщі включає: виведення Союзу на шлях швидкого розвитку, відкрити друге дихання для розвитку східного партнерства та просунути вперед переговори з Україною про асоціацію та приділення уваги питанням інтеграції Балкан в ЄС. Зокрема, сприяння у процесі вступу Хорватії та допомога Сербії на шляху до кандидування на члена ЄС.
«Польща є членом ЄС з 2004 року. За цей період в країні відбувся економічний зріст. ВВП крани збільшилося вдвічі, рівень безробіття зменшився з 20% до 12%, вплив світової кризи на економіку країни практично ліквідовано», – додає німецьке видання Die Ziet
Головування в ЄС буде серйозним завданням, до реалізації якого залучать 1,2 тис. осіб. Протягом 184 днів заплановано близько 50 зустрічей міністрів та 1,5 тис. зустрічей з експертами.
Як повідомлялось, з нагоди початку головування Польщі в ЄС, прем’єр-міністр цієї країни Дональд Туск закликав Європу до солідарності та сконцентруватися на східному партнерстві.
Серед головних пріоритетів Польщі на посту голови ЄС Туск виділив підвищення рівня довіри всередині Європейського Союзу, солідарна допомога країнам, в яких на даний момент криза та розвиток партнерських стосунків з країнами-сусідами ЄС, зокрема з Україною.