"Це може стати серйозною проблемою для вчителів, які не адаптовані до цього, – вважає директор київської гімназії №315 Олександр Бірюк .- Якщо до нас звертається пара-трійка батьків, охочих навчати дитину російською мовою, я відправляю їх у спеціалізовані школи. У нашій школі, щоб відкрити російський клас, потрібно зібрати мінімум 28 учнів".
За даними Центру освітнього моніторингу (ЦОМ), зараз в Україні працює 16,7 тисяч шкіл з українською мовою викладання і 1,2 тисяч – з російською. При цьому з 4,3 млн школярів 82,3% навчаються українською мовою, а 16,6% – російською.
"Кількість шкіл для нацменшин регулюється попитом на ринку, а чиновникам немає потреби їх розширювати або скорочувати їх число", – вважає колишній заступник міністра освіти, директор ЦОМ Павло Полянський.
З ним солідарні в комітеті Верховної ради з питань освіти і науки. На думку голови підкомітету базової освіти Лесі Оробець (НУНС), проблема з необхідністю відкриття нових шкіл або класів з російською мовою викладання – надумана і заполітизована.
"Закон цьому не перешкоджає: достатньо 15 батьківських заяв в місцеве управління освіти – і питання вирішиться в робочому порядку. Разом з тим влада зобов'язана не менш дбайливо ставитися до державної мови", – заявила Оробець.
Нагадаємо, раніше Генпрокуратура виявила дисбаланс в держзамовленні міністерства на підручники.
Заступник генерального прокурора Віктор Занфіров заявив, що в Міносвіти не врахували потреби навчальних закладів у регіонах і надрукували зайвих 65 тисяч примірників російського букваря, тоді як потреба в українських букварях була задоволена на 16,6%, а в підручниках для других класів – на 40,5%.
При цьому міністр освіти Дмитро Табачник пообіцяв зміцнити позиції російської мови в Україні. Він заявив, що Міносвіти дозволило середнім загальноосвітнім навчальним закладам у разі браку підручників російською мовою замовляти їх за рахунок держбюджету. Міністр також зазначив, що готовий збільшити кількість російськомовних шкіл.