Вода і терористи. Чи Індія та Пакистан на межі нового конфлікту?

Світ
1 Травня 2025, 10:15

Індійські та пакистанські учасники щоденної церемонії на кордоні двох держав між селами Аттарі (Індія) та Ваґах (Пакистан) упродовж останніх днів не потискають один одному руки, а ворота на кордоні залишаються зачиненим. Після поділу Британської Індії на Індію та Пакистан у 1947 році, саме там проходила так звана лінія Редкліфа, по якій і відбувався поділ. З 1959 року тут щоденно відбуваються церемонії, в якій індійські прикордонники та пакистанські рейнджери виконують особливі рухи, що є водночас символами суперництва і дружби. Від часу незалежності у 1947 році Індія та Пакистан воювали вже не раз і на час конфлікту церемонії не відбувалися. Однак під час Карґільського конфлікту — останнього великого протистояння між двома народами — церемонію вперше не зупиняли. З цього часу вона стала принадою для туристів. Нині ж, після брутального теракту біля містечка Пахалґам 22 квітня 2025 року, коли було вбито 26 туристів та поранено 20, Індія та Пакистан на межі нового конфлікту. Тож більше не час тиснути руки.

Кривавий вівторок

Долина Байсаран на висоті 2500 м над рівнем моря — популярне серед туристів місце у живописному Кашмірському регіоні в Індії. Щоденно сотні туристів пішки чи на поні долали шестикілометровий шлях від села Пахалґам до долини, аби помилуватися краєвидами. Однак після 22 квітня 2025 року ця долина для багатьох асоціюватиметься із найкривавішим за майже двадцять років терактом в Індії. Саме у той вівторок пʼять озброєних злочинців розстріляли тут туристів, які приїхали помилуватися живописною природою. Загиблі були в основному індуїстами із Індії, лише один турист був громадянином Непалу. Як пишуть індійські медіа, перед тим, як убити, злочинці змушували жертв читати мусульманські релігійні тексти. Якщо вони цього не могли зробити, то бойовики їх розстрілювали.

Читайте також: Індія vs Пакистан: історія конфлікту   

Незадовго після нападу на одній із онлайн сторінок «Фронту Спротиву», організації, що визнана в Індії терористичною, зʼявилося повідомлення, в якому група брала на себе відповідальність за скоєний теракт. За кілька днів «Фронт Спротиву» спростував те повідомлення, посилаючись на кібератаку, яка начебто і стала причиною появи неправдивої інформації. Як повідомляє індійський телеканал DD News, розслідування вже змогло ідентифікувати терористів, троє з них є громадянами Пакистану, двоє — індійці. Згідно з інформацією у місцевих медіа, пакистанці належали до терористичного угруповання Лашкар-е-Тайба (визнана терористичною організацією на рівні ООН), яке базується у Пакистані. Власне «Фронт Спротиву», який спершу взяв на себе відповідальність за напад, а пізніше спростував це, вийшов із лав Лашкар-е-Тайба.

«Фронт Спротиву» (The Resistance Front, TRF) почав діяти в регіоні з 2019 року. З того часу жертвами цих терористів стали відомі представники місцевої меншини індуїстів-пандитів. Хоча ця терористична організація, як пишуть індійські медіа, намагається формувати собі образ місцевих повстанців, що борються за незалежність Кашміру, насправді має глибокі звʼязки із «Лашкар-е-Тайба».

Після 22 квітня 2025 року ця долина для багатьох асоціюватиметься із найкривавішим за майже двадцять років терактом в Індії. Саме у той вівторок пʼять озброєних злочинців розстріляли тут туристів, які приїхали помилуватися живописною природою.

Офіційно індійська влада вважає, що теракт має «транскордонні зв’язки» із Пакистаном. З огляду на це ще 23 квітня Індія заявила про низку дипломатичних і економічних заходів проти свого сусіда. Зокрема, Індія призупинила Договір про води Інду — документ, який залишався в силі навіть під час попередніх воєн між двома країнами — закрила основний прикордонний перехід між країнами, вислала кількох дипломатів, а також висунула вимогу до громадян Пакистану, які перебували в Індії по візі, покинути країну упродовж 48 годин з моменту оголошення цієї вимоги. Пакистан у свою чергу заявив, що «закриває свій повітряний простір для авіакомпаній, що належать або експлуатуються Індією, призупиняє будь-яку торгівлю, зокрема через треті країни, і припиняє видачу спеціальних південноазійських віз громадянам Індії». Окрім того, Ісламабад пригрозив, що скористається правом призупинити дію усіх двосторонніх угод з Індією, зокрема Шімлійської угоди 1972 року. Ця угода була підписана у 1972 році після третьої війни між двома державами і встановлює принципи, покликані регулювати двосторонні відносини між країнами, зокрема повагу до лінії припинення вогню в Кашмірі.

Перлина між двох вогнів

Це далеко не вперше, коли причиною напруги між двома країнами стають події в мальовничому регіоні Кашміру. Причини цього можна віднайти ще у колоніальному минулому. Так, під час розділу Британської Індії на Індію та Пакистан, близько 40 % території складали незалежні князівства і вони самостійно приймали рішення, до кого зрештою приєднатися. Найдовше вагалися правителі князівств Гайдарабад та Кашмір. Для останнього це питання було особливо складне, оскільки воно знаходилося на межі двох нових країн і попри мусульманську більшість, махараджа штату належав до індуїської меншини. Врешті, коли до королівства ввійшли нерегулярні війська Пакистану, він прийняв рішення приєднатися до Індії.

Уперше обидві країни воювали за нього одразу після здобуття незалежності у 1947 році. Загалом з того часу мали місце чотири значні індійсько-пакистанські конфлікти: 1947-го, 1965-го, 1971-го та 1999-го року. Окрім того, було чимало прикордонних сутичок. Остання, яка розпочалася також після теракту, щоправда проти індійських силовиків, тривала з кінця лютого до початку березня 2019 року. Саме у 2019 році Індія змінила статус підконтрольної їй території Кашміру. З 1947 року і до 2019 року до складу Індії входив штат Джамму і Кашмір, який мав особливий статус, що, як вважають чимало індійських експертів, доклався до створення проблем із соціальною інтеграцією у штаті. Так, згідно зі статтею 370 індійської конституції, усі рішення ухвалені на федеральному рівні мали бути ратифіковані законодавчими зборами штату, аби мати тут юридичну силу. У 2019 році президентським указом, ратифікованим обома палатами парламенту Індії, влада країни скасувала особливий статус штату і зробила усі федеральні закони так само діючими на цій території. Окрім того, штат реорганізували у дві союзні території — особливу адміністративну одиницю Індії, яка керується центральним урядом.

Після цього рішення Індії Пакистан понизив статус двосторонніх відносин, тож додаткові кроки, прийняті Ісламабадом вже після теракту біля Пахалґаму, були швидше символічними.

Читайте також:   Повість про два Кашміри  

Призупинення договору про води Інду: крок до війни?

Заява Індії про призупинення дії Договору про води Інду, прийнятого ще 1960 року і який залишався в силі, незважаючи на попередні війни, сколихнула світову громадськість, адже він має велике значення для обох країн, хоча в першу чергу для Пакистану.  Влада країни зазначила, що будь-яка спроба стримати потоки води, які за договором належать Пакистану, буде розцінюватися як «акт війни».

Цей договір — також частина постколоніального спадку двох країн, для укладення якого сторони та посередник — Світовий Банк — витратили понад 10 років. Згідно з цим договором, Індія контролює три так звані «східні» річки басейну — Раві, Беас та Сатледж, а Пакистан — «західні» — Інд, Джелам і Ченаб.

Упродовж років обидві країни мали суперечки щодо положень цього документа. Зокрема, як пише BBC, Пакистан раніше заперечував проти деяких індійських проєктів у сфері гідроенергетики та водної інфраструктури, стверджуючи, що вони призведуть до зменшення річкового стоку і порушать угоду. А від вод басейну Інду залежить 80% сільського господарства країни, що у свою чергу складає чверть усієї економіки країни. Утім, це вперше, коли одна з країн, оголосила про призупинення дії договору. До того ж, Індія, як країна, що знаходиться вище за течією, має географічну перевагу.

Поки Пакистан, заявляє, що шукає важелів міжнародного права, аби змусити Індію відновити Договір, хоча сама Індія, як стверджують місцеві експерти, поки що немає достатньо інженерних можливостей для збереження такої кількості води. Утім вже тривалий час вона цим займається, особливо після того, як зросли страхи щодо використання води у якості зброї Китаєм (упродовж останніх десятиліть він вже збудував і будує мегагреблі у Гімалаях). У 2023 році Індія вже зверталася до Пакистану щодо перегляду угоди, однак в Ісламабаді не реагували на ці звернення.

Чи є загроза великої війни між Індією та Пакистаном?

З 26 квітня Індія та Пакистан щоденно обмінюються вогнем по лінію контролю у Кашмірі. Індійська влада, наголошує, що порушує режим тиші пакистанська сторона. У той же час, 29 квітня влада Пакистану заявила, що має «достовірні розвідувальні дані» про намір Індії завдати військових ударів протягом по їхній країні протягом наступних «24-36 годин». Індія у свою чергу звинувачує Пакистан у підтримці тероризму. Ситуація із терористичною загрозою в Пакистані справді серйозна.

Згідно із опублікованим нещодавно світовим індексом тероризму, Пакистан є другою у світі країною за рівнем цієї загрози. Згідно зі звітом, кількість смертей, пов’язаних з тероризмом у Пакистані постійно зростала протягом останніх п’яти років. Як пише індійське видання Economic Times, значне зростання тероризму у Пакистані відбулося після приходу до влади Талібану в Афганістані. Терористичні групи, що діють з Афганістану, посилили свої напади, особливо вздовж пакистансько-афганського кордону. Усе це впливає і на безпекову ситуацію в Індії, яка упродовж останніх років посилюється економічно і політично і, як пишуть, деякі оглядачі прагне здобути економічну вигоду від торговельної війни між США та Китаєм.

З огляду на це, Делі доведеться вдаватися до вправної політично-дипломатичної еквілібристики. З одного боку, війна зараз геть не вигідна ані Індії, ані Пакистану. А наслідки такого протистояння двох ядерних держав, відчуватиме весь регіон, і, ймовірно, глобальна спільнота. З іншого — премʼєр-міністр Нарендра Моді у своїй промові після теракту у Пахарґамі заявив, що Індія «ідентифікує, відстежить та покарає кожного терориста», для чого перейшов на англійську, що рідкісний для цього політика крок. Безпека у контрольованій частині Кашміру була однією зі складових зміни тамтешнього статусу. Тож нині уряд Індії та особисто премʼєр-міністр Моді прагнутимуть довести, що дотримуються свого слова.

читати ще