Анонс, який зробив засновник і керівник Meta — Марк Закерберґ 7 січня, викликав одне з найактивніших обговорень навколо соцмереж та їхнього майбутнього існування. Приблизно так само було тоді, коли Ілон Маск заявив про бажання купити твіттер. Але якщо у квітні 2022 року йшлося про наміри щодо угоди, та й тоді мало хто уявляв майбутнє проєкту під керівництвом Маска, попри одіозність його фігури, то зміни в Meta, про які стало відомо на початку 2025-го, — це найбільша трансформація політики компанії стосовно контенту користувачів. Збентеження, подив, подекуди розгубленість, нерозуміння того, як працюватиме платформа й що тепер на ній можна, а що ні, — десь так можна описати першу реакцію технологічної спільноти на ці трансформації Meta. Поки світ не розуміє, як працюватимуть найбільші соцмережі, деякі працівники компанії переконані, що це рішення — передвісник геноциду, якому сприятимуть нові правила.
Нові правила Meta. Гарантуючи свободу слова
Про нові правила роботи компанії розповів у своєму відеозверненні її очільник — Марк Закерберґ. Окрім того, детальний анонс із переліком змін представили в блозі Meta.
Вона розповіла, що змінює підходи до управління контентом на своїх платформах, таких як фейсбук, інстаграм і тредз. Основна увага тепер приділяється важливості вільного вираження думок, тобто свободі слова. За словами Марка Закерберґа, які він сказав ще 2019 року у своїй промові в Джорджтаунському університеті, вільне висловлення — рушійна сила прогресу, і що обмеження свободи слова може негативно вплинути на нинішні інституції та структури влади.
Проте сьогодні, переконаний Закерберґ, Meta опинилася в ситуації, коли на платформі трапляється забагато помилок і цензури під час модерування контенту. Тому компанія відмовлятиметься від окремих елементів цієї системи модерації. І один з кроків в цьому напрямку — відмова від програми незалежної перевірки фактів, яку запровадили 2016 року. Причина відмови — її неефективність та упередженість. Замість цього компанія планує впровадити програму Community Notes (саме така працює на платформі твіттер (ікс)), яка дасть змогу користувачам спільно оцінювати контент і надавати додаткову інформацію до суперечливих записів. Це має на меті зменшити упередженість у перевірці фактів і забезпечити користувачам більше можливостей для самостійного оцінювання інформації. Окрім того, це допоможе позбутися контролю перевірки фактів, відмовитися від песимізації (пониження видимості) певного контенту, а замість повідомлення про те, що публікація є фейком, люди зможуть бачити нотатки спільноти — коментарі інших користувачів сервісів Meta.
У компанії виявили, що надмірна цензура й автоматизовані системи контролю контенту призвели до помилок та обмеження легітимних політичних обговорень. Наприклад, у грудні 2024 року Meta видаляла мільйони дописів щодня, з яких багато помилково позначила як ті, що порушують політики компанії. Тепер вона планує змінити підхід до контролю контенту, зосередившись на серйозних порушеннях і покладаючись на повідомлення користувачів для менш серйозних випадків.
Meta також анонсувала повернення до персоналізованішого підходу у відображенні політичного контенту. Користувачі зможуть налаштовувати свої стрічки новин так, щоб отримувати більше або менше політичного контенту відповідно до своїх уподобань. Це рішення — відповідь на побажання користувачів і прагнення компанії повернутися до своєї основної мети — сприяння вільному вираженню думок. Ще одна серйозна зміна — повторне запровадження обговорення поточних подій, які компанія називає «громадянським контентом», у фейсбуку, інстаграмі й тредзі.
У повідомленні компанія також сказала, що вона позбавляється ряду обмежень для контенту на такі теми, як імміграція, гендерна ідентичність і гендер, які є частими предметами дискусій. Проте вона й далі протидіятиме незаконним і серйозним порушенням, таким як тероризм, сексуальна експлуатація дітей, наркотики та шахрайство.
Коротка історія Facebook: інструмент маніпуляторів, джерело геноциду й убивця конкурентів
За 18 років свого існування компанія Facebook (яку згодом назвали Meta) пройшла шлях від соцмережі для студентів Гарварду до найпопулярнішої у світі соціальної платформи. Тривалий час Закерберґ та інші лідери соціальних медіа взагалі не хотіли якимось чином реагувати на контент користувачів, підкреслюючи, що їхні сервіси — це платформи, а не видавці, і вони не мають нести відповідальність за шкідливий вміст, який користувач розміщує на їхніх сайтах. У певному розумінні платформи працювали під захистом Статті 230 Закону про пристойність у комунікаціях, яка знімала відповідальність з платформ за користувацький контент. Проте захист цієї статті не є безмежним і вимагає від соціальних мереж реагувати на проблемний контент, наприклад захищений авторським правом чи той, який стосується злочинів, випадків переслідування чи цькування.
Історія з Cambridge Analytica й вплив російської «фабрики тролів» на результат виборів 2016 року спричинили розслідування діяльності компанії та змусили її значно посилити команду модераторів контенту. Попри десятки тисяч працівників по всьому світу, створення складних алгоритмів, призначених для автоматичної модерації контенту, компанія не змогла протидіяти масовому поширенню неправдивих новин, наприклад після початку протистояння в Ізраїлі 2023 року, включно з фейками політичного характеру. Так само компанія виявилася безсилою перед контентом, що сприяв етнічному насильству в М’янмі. У книжці «Огидна правда. Facebook: за лаштунками боротьби за першість» детально розповідають, наприклад, про те, як компанія просто не змогла знайти достатню кількість модераторів, які володіли б усіма діалектами в М’янмі й були здатні завадити поширенню закликів убивати людей.
Розуміння проблеми управління платформами, на яких мільярди людей щогодини публікують контент, й усвідомлення того, що існує багато складних для модерації випадків, утілились у створення незалежної наглядової ради компанії, яка аналізувала найсуперечливіші випадки.
Проте все це не допомагало компанії стати платформою, контент якої задовольняв би всіх. У 2020 році, після того як прихильники Трампа 6 січня 2021-го штурмували Капітолій США, основні соціальні платформи призупинили облікові записи Дональда Трампа, посилаючись на занепокоєння щодо подальшого насильства. За два роки його сторінки відновили, проте це рішення посилило риторику республіканців, які стали активно звинувачувати соцмережі в політичній цензурі.
Чи буде ефективною відмова від професійних фактчекерів
Попри грандіозність усіх змін, які анонсувала Meta, експерти найбільше обговорюють ідею відмови від фактчекерів і висловлюють сумнів, що нотатки спільноти, які з’являться на платформах, зможуть замінити роботу фахівців з перевірки інформації.
Ідея запровадження нотаток спільноти (Community Notes) повторює аналогічну функцію соцмережі твіттер (ікс). Функція «Примітки спільноти» у твіттері (іксі) покладається на волонтерів, які додають контекстуальні примітки до суперечливих повідомлень.
Дослідники, які аналізували Community Notes, зазначають про певні переваги такого підходу до боротьби із суперечливим контентом. Зокрема, дехто більше довіряє іншим користувачам соцмережі, аніж професійним фактчекерам. Подекуди з’являлися твердження про те, що користувачі з меншою імовірністю поширюють контент, позначений примітками Community Notes. Проте повноцінних даних про ефективність цієї функції наразі немає. Водночас не існує і чітко виміряних метрик щодо нинішньої системи модерації Meta, тож не можна сказати, чи буде рівноцінним використання нотаток спільноти замість роботи модераторів і фактчекерів.
Водночас існують очевидні недоліки програми Community Notes. По-перше, процес додавання приміток може зайняти час, і ці нотатки нерідко з’являються вже після того, як оригінальна публікація стала вірусною. Існує ризик маніпуляції рейтингами нотаток через організовані дії користувачів. Крім того, критики зазначають, що така система може бути неефективною в ситуаціях, пов’язаних із суперечливими темами, і не може повністю замінити роботу професійних фактчекерів.
В очікуванні хейтспічу
Має минути час, щоб зрозуміти, як діятимуть нові правила роботи з контентом. Проте фахівці, які працювали в цьому напрямі, очікують засилля так званого хейтспічу — контенту з елементами мови ненависті, з яким раніше Meta так ретельно боролася. Ці правила компанії добре відомі українцям, які оперативно отримували блокування у фейсбуку / інстаграмі за використання слів «москаль» чи «русня», до того ж навіть після пом’якшення цих правил стосовно російських військових.
Тепер на платформі дозволили зневажливі висловлювання стосовно інших людей чи груп людей. Наприклад, тепер жінок можна називати «предметами домашнього вжитку» або «власністю». У нових політиках Meta дозволили «звинувачення в психічних захворюваннях або відхиленнях від норми на основі статі або сексуальної орієнтації, враховуючи політичний і релігійний дискурс про трансгендерність і гомосексуалізм». Це означає, наприклад, що тепер можна назвати геїв чи транслюдей такими, що мають ментальні розлади. Раніше такі коментарі підлягали видаленню відповідно до політик Meta. Окрім того, на платформі можна писати, що геям не місце в армії, або що транслюдям не можна користуватися туалетом на свій вибір, або що всі китайці винні в пандемії COVID-19.
Це означає, що тепер компанія оголосила відкритим сезон цькування іммігрантів, трансгендерів і будь-яких інших цілей, які можуть виникнути в суспільному дискурсі. Нема гарантії, що наступними не стануть, наприклад, усі українці. Особливо враховуючи здатність росіян філігранно маніпулювати контентом у соцмережах.
Технологічний журналіст та експерт Кейсі Ньютон цитує свій діалог з колишнім працівником служби довіри й безпеки Meta: «Попередні класифікатори контенту, які компанія сьогодні вимикає, суттєво зменшили поширення рухів ненависті на платформах Meta. Це не дискусія про зміну клімату, мова йшла про принизливий, жахливий контент, який призводить до насильства та має намір завдати шкоди іншим людям… Я справді вважаю, що це передвісник геноциду. Життя реальних людей будуть під загрозою».