Опинившись у програшній позиції на ринку сучасних технологій, Євросоюз намагається надолужити своє відставання. Проте чи зможе Європа перестати бути лише регулятором технологій — це запитання наразі не має однозначної відповіді.
Географічне співвідношення сил, напрямів діяльності й інновацій у сучасному технологічному світі пояснюють простим порівнянням. У США технології створюються, Китай творчо «позичає» ті для власного використання, а Європа їх регулює. Водночас успіх Америки в продукуванні інновацій майже дзеркально відображає діяльність Європи щодо обмеження цих технологій через регулювання. Деякі європейські закони не просто потрібні: у сучасному технологічному світі їхнє ухвалення назріло. Таким у свій час став Загальний регламент про захист даних (General Data Protection Regulation, GDPR) — регламент, який хоч якось намагається регулювати колообіг даних користувачів та їхнє використання різними компаніями часто без дозволу тих, кому ці дані належать.
Як ЄС регулює технології
Важливим кроком було ухвалення в ЄС двох законів, які намагаються впорядкувати діяльність цифрових монополістів, — мова йде про Закон про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) і Закон про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA). Попри загальні позитивні положення цих законів, зокрема, спрямовані на регулювання діяльності технологічних монополій — те, що в США лише намагаються робити, деякі їхні аспекти обмежують розвиток технологічних компаній — насамперед найбільших.
Головна мета DSA — гарантувати безпечний цифровий простір. Він зобов’язує великі онлайн-платформи, такі як фейсбук і тікток, відповідати за контент, що поширюється. Це положення кардинально суперечить Статті 230 американського Закону про пристойність у комунікаціях — відоме положення, яке знімає з технологічних платформ відповідальність за контент користувачів. Європейський Закон про цифрові послуги передбачає нові вимоги до модерації контенту й захисту даних користувачів, що в умовах розвитку штучного інтелекту загалом і штучно згенерованого контенту зокрема мусило б захистити користувачів від потоків фейків загалом і ШІ-фейків зокрема.
Читайте також: Закон про штучний інтелект і права людини. Чи зможе Європа регулювати цю технологію?
Закон про цифрові ринки спрямований на запобігання антиконкурентним практикам великих технологічних компаній, відомих як «гейткіпери». Закон вводить чіткі правила для таких компаній. Наприклад, компанії змушуватимуть дозволяти стороннім розробникам використовувати свої платформи без необґрунтованих обмежень. Саме ці норми одного з фундаментальних технологічних європейських законів, які створювалися нібито для того, щоб благородно захищати конкуренцію на технологічному ринку, часто проявлялися в обмеженнях розвитку технологічних компаній, яким не особливо вигідно, наприклад, запускати інновації в Європі, ризикуючи опинитися під санкціями з боку цих європейських законів.
Поки технології штучного інтелекту лише завойовують світ, Євросоюз уже створив закони, які регулюють і цю інновацію. В ЄС представили законопроєкт про регулювання штучного інтелекту. Цей закон стане першим у світі, що охоплює всі аспекти використання ШІ, зокрема ризики, пов’язані з його застосуванням.
Європейський AI Act пропонує розділити всі технології відповідно до ризиків, які вони несуть, і застосовувати обмеження до них, базуючись на цій оцінці. Наприклад, високоризиковані технології можуть заборонити повністю, а для інших пропонують додавати помітку про те, що їх використовували в певному контексті чи ситуації. А часом навіть пропонувати користувачам відмовитися від цих технологій, наприклад, шукачі роботи знатимуть, що їхнє резюме аналізував штучний інтелект, і матимуть можливість вимагати, щоб аналіз резюме й ухвалення рішення щодо нього здійснювали лише люди.
ЄС регулює і… програє?
Нові європейські регуляторні норми призводять до того, що техногігантам часто доводиться змінювати свої функції чи навіть відмовлятися від запуску новинок для країн ЄС.
Позитивним результатом упровадження DSA та DMA стало те, що фейсбуку й інстаграму довелося адаптувати свої модераційні політики. Після введення DSA компанії запровадили платну підписку для користувачів у ЄС, яка дає змогу уникнути реклами. Це рішення стало наслідком потреби дотримуватися нових правил щодо обробки персональних даних і модерації контенту. Користувачі найбільшої соціальної платформи дістали можливість буквально заплатити за те, щоб їхні дані не відстежували й не використовували в рекламному таргетингу.
Внаслідок цих нових технічних правил у ЄС Apple уже мають кілька основних змін.
Зокрема, Apple довелося дозволити сторонні магазини додатків на своїх пристроях iOS, як-от iPhone, які конкурували б з її власним офіційним App Store.
Проте справедливим буде сказати, що ці два приклади — чи не єдині позитивні зміни в діяльності техногігантів у ЄС. Часто вони просто відмовляються від запуску окремих функцій для користувачів з Євросоюзу, аби не наразити свій бізнес на надмірну технологічну увагу чи потенційні штрафи.
Apple нещодавно оголосила про відкладення запуску свого нового продукту Apple Intelligence в Європейському Союзі через «нормативну невизначеність». Це рішення стало наслідком введення Закону про цифрові ринки. В Apple пояснили, що вимоги DMA можуть загрожувати цілісності її продуктів, а також безпеці й конфіденційності даних користувачів. Зокрема, законодавство вимагає, щоб базові функції гаджетів працювали на конкурентних платформах, що може призвести до значних змін у принципах роботи Apple Intelligence та інших функцій, таких як iPhone Mirroring і SharePlay. Ці функції дають змогу користувачам синхронізувати перегляд медіа й контролювати екрани між різними пристроями, але реалізувати їх в умовах нових правил може бути складніше. Відмова від цих функцій пов’язана з побоюваннями щодо їхньої відповідності новим регуляторним вимогам.
Читайте також: Техногіганти добрішають до конкурентів. Як європейські закони ефективно побороли digital-монополізм
Ще одна контроверсійна вимога — зобов’язання для Apple надавати третім сторонам «безплатну й ефективну взаємодію» з апаратними та програмними функціями iOS та iPadOS протягом наступних шести місяців. Це означає, що компанія повинна забезпечити підтримку сторонніх годинників і навушників у ЄС. Поки що компанія виступила із заявою, що «підрив створеного системного захисту поставить під загрозу європейських споживачів», проте її дії надалі можуть передбачати навіть такі радикальні заходи, як обмеження певного функціоналу для користувачів в ЄС чи відмова продавати свої пристрої на території Євросоюзу. Тим паче через закритість екосистеми Apple саме її розробки першими потрапили під пильне око європейських регуляторів: уже на початку вересня стало відомо, що від Apple вимагатимуть припинити блокувати доступ до Siri третім особам, що мало б стати першим кроком з боку Apple до відкриття iOS.
Meta також ухвалила рішення не запускати свої нові мультимодальні моделі штучного інтелекту в Європейському Союзі через невизначеність у законодавстві й регулюваннях. Це рішення стосується моделей генеративного ШІ, які здатні обробляти текст, зображення й аудіо та які мали використовувати на платформах Meta, таких як фейсбук та інстаграм, а також у розумних окулярах Ray-Ban. У своїй заяві компанія зазначила, що планує випустити модель Llama, але не в ЄС через «непередбачуваний характер регуляторного середовища» в регіоні. Основною проблемою для Meta стало питання тренування штучного інтелекту з використанням даних європейських користувачів відповідно до Загального регламенту захисту даних. Компанія планувала використовувати публічно доступні пости з фейсбуку й інстаграму для тренування своїх моделей, але їй довелося відмовитися від цих намірів після критики з боку регуляторів. За декілька тижнів після цього анонсу Meta зробила гучну заяву про те, що чинні регуляторні норми Європейського Союзу, зокрема, стосовно штучного інтелекту завадять розвитку цієї технології для громадян ЄС.
Маріо Драґі: «ЄС не зміг комерціаналізувати інновації»
На початку вересня колишній голова ЄЦБ Маріо Драґі у своїй доповіді розповів про проблеми Євросоюзу, його розвиток загалом і регулювання технологій зокрема. Серед положень його доповіді про те, як знову зробити Європу конкурентоспроможною, європейський політик і фінансовий експерт наголосив, що «за останні п’ять десятиліть жодна компанія в ЄС вартістю понад €100 мільярдів не була створена з нуля, а 30 % європейських єдинорогів [компаній вартістю понад $1 мільярд] покинули блок з 2008 року, оскільки могли не масштабуватися на континенті».
У деяких своїх заявах Драґі був доволі категоричним. Наприклад, він порівнює розвиток штучного інтелекту у світі із ситуацією, у якій сьогодні опинилася Європа, й стверджує, що «Європа не може дозволити собі залишатися в “середніх технологіях і галузях” минулого століття». «Ми повинні розкрити наш інноваційний потенціал», — підкреслює Маріо Драґі.
Драґі акцентує на тому, що Європа має терміново зосередитися на закритті інноваційного розриву із США та Китаєм, особливо у сфері високих технологій. Він зазначає, що проблема не в нестачі ідей, а в тому, що інновації не перетворюються на комерційні продукти. Як приклад такого відставання через регулювання експерт наводить новий AI Act, проблема якого полягає в нечіткості механізмів оцінювання ризику. Окрім того, централізоване регулювання з боку ЄС може бути негнучким для швидко змінюваної сфери технологій. Відсутність механізмів адаптації правил до нових технологічних реалій може зашкодити розвитку нових ідей і продуктів у Європі. Усі ці виклики потребують термінового розв’язання, щоб забезпечити конкурентоспроможність ЄС на глобальному ринку технологій.
Technology First для Європейського Союзу
Чи стане доповідь Маріо Драґі поштовхом до змін у розвитку технологій у ЄС, наразі прогнозувати складно. Проте першим кроком щодо можливих змін стало звільнення з посади Тьєррі Бретона — європейського комісара з питань внутрішнього ринку. Бретон, який обіймав свою посаду з 2019 року, зіграв важливу роль у регулюванні великих технологічних компаній. Цей чиновник відомий як яскравий прихильник контролю над функціонуванням міжнародних технологічних гігантів і компаній на території ЄС. Складно сказати, чи вплине ця відставка на регулювання технологій у ЄС, проте очевидно, що Єврокомісія позбулась одного з найбільших ідеологів «суцільного» регулювання.
Читайте також: Різниця систем. Як новий поділ держав на табори проявився у спробі об’єднатися проти кіберзлочинності
Іншим кроком ЄС щодо відновлення технологічної міцності може стати рішення про інвестиції в критичні технології. Європейський Союз виділив €900 мільйонів для підтримки компаній, що працюють над критичними технологіями, такими як мікрочипи й квантові технології. Нова програма масштабування здобула попереднє схвалення й має бюджет €300 мільйонів на наступний рік. Загальний бюджет на наступні три роки становитиме €900 мільйонів. Ця ініціатива спрямована на зміцнення європейської індустрії у сфері високих технологій та зменшення залежності від імпорту критичних компонентів.
Вочевидь, результати цих кроків ми побачимо не скоро, проте новина про те, що дві невеликі пошукові системи в ЄС об’єдналися задля створення власної європейської пошукової системи й зменшення залежності від BigTech загалом і від гуглу зокрема дарує надію на те, що світ ще зможе побачити технології та інновації із лейблом Євросоюзу.