Технологічний ринок США є важливим елементом американської економіки. За різними оцінками він становить від 6 до 10 % ВВП країни. Бувши батьківщиною багатьох сучасних технологій та майже всіх найбільших техногігантів, ІТ-ринок є важливим полем для політичних рішень майбутніх президентів. Тож позиції кандидатів у президенти стосовно регулювання ІТ-ринку й пов’язаних з ним бізнесів і напрямів є важливим елементом їхніх передвиборчих програм. Саме тому кандидати намагаються запропонувати найефективнішу стратегію подолання наявних проблем і запровадити політику, яка сприяла б розвитку інновацій надалі.
Наразі обидва кандидати підійшли до виборів за часів серйозних викликів, пов’язаних з ІТ-ринком і регулюванням технологій у США. Те, у який спосіб кандидати в президенти США планують розв’язувати ці проблеми, не лише впливатиме на думки виборців про ту чи іншу персоналію на найвищій посаді в країні, а й позначиться на розвитку технологічного ринку як у США, так і в усьому світі.
Тиждень вирішив проаналізувати, які плани стосовно технологічного сектора та його регулювання мають кандидати в президенти США — Камала Гарріс і Дональд Трамп.
Перед тим як поговорити про конкретні заяви кандидатів, розгляньмо, які ж проблеми їм доведеться розв’язувати на посаді. Їхнє різноманіття вражає: це рішення про те, що робити з тіктоком, яку політику стосовно монополізму BigTech провадити чи як регулювати штучний інтелект.
Які проблеми американського хайтеку доведеться розв’язувати майбутньому президенту
З одного боку, американський ІТ-ринок і далі демонструє стійке зростання. З другого — є певні проблеми, з якими майбутньому президенту доведеться розбиратися. Від позицій кандидата в тому чи іншому питанні залежить майбутнє не лише хайтеку, а й сектору загалом, зокрема в контексті протистояння з Китаєм.
Ось деякі найнагальніші проблеми, які стоять перед сектором високих технологій США.
Регулювання великих технологічних компаній і боротьба з монополізмом
Один з найважливіших викликів — питання регулювання великих технологічних компаній, таких як Apple, Google, Amazon і Meta. Ці корпорації не лише мають домінантні позиції на ринку, а й володіють масивом даних, що породжує дискусії про приватність і зловживання ринковою владою. У США давно існує серйозна потреба у виробленні чіткої та справедливої політики щодо антимонопольного законодавства, яка забезпечила б конкуренцію та водночас не стримувала б інноваційний потенціал. Окрім того, сьогодні в США триває кілька важливих антимонопольних процесів. І хоча президент не має впливу на судові розгляди, певні його рекомендації щодо суддів Верховного суду можуть позначитися на них. Майбутньому президенту доведеться й далі вести лінію Байдена або покинути ідею приборкати BigTech.
Соціальні мережі й дезінформація
Соціальні мережі стали потужним інструментом як для спілкування, так і для дезінформації. Проблема їхнього регулювання стала особливо актуальною після останнього викриття спроб Росії втрутитися у вибори в США. Питання регулювання платформ, таких як фейсбук чи ікс (твіттер), викликає значні дискусії про свободу слова, безпеку виборів і вплив на громадську думку. У США давно обговорюють не лише про регулювання соціальних платформ, а й про актуальність розділу 230 закону про пристойність у комунікаціях — основного нормативного документа, який знімає відповідальність соцмереж за контент користувачів. Позиція президента в цьому питанні може змінити ландшафт соцмереж у майбутньому.
Штучний інтелект і боротьба з Китаєм на технологічному ринку
Останні два роки світ учиться жити в епоху ШІ. Попри очевидність лідерства США в цьому напрямі, активно працює і Китай. Питання регулювання штучного інтелекту й технологічне протистояння з Китаєм — теж важливі проблеми, на які майбутньому президентові доведеться реагувати. Європа, традиційний лідер у регулюванні технологій, уже представила свою версію закону про штучний інтелект. США планують доєднатися до такого підходу чи залишать цю галузь без особливої уваги — ще одна тема на розгляд кандидатам.
Окрім того, у США немає закону про конфіденційність даних і політики стосовно приватності даних користувачів, фінансування науки, підтримки висококваліфікованих мігрантів та багато іншого, що потребує уваги.
Штучний інтелект і монополізм: регулювання проти потурання
В епоху штучного інтелекту США ще може зберегти лідерство, попри успіхи Китаю в цьому напрямі, проте воно передбачає інвестиції в розвиток галузі й насамперед у виробництво чипів. Опосередковано рішення майбутнього президента в цьому питанні також стосуватиметься і протистояння між Китаєм та США в багатьох сегментах сучасного хайтеку. Камала Гарріс заявила, що політику щодо Китаю зосередить на перемозі в «конкуренції за XXI століття» за допомогою «інвестування в американські технології в такий спосіб, щоб ми виграли перегони ШІ та квантових обчислень». Трамп натомість не підтримує інвестиції нинішньої Адміністрації у виробництво мікрочипів, нарікаючи, що «ми більше не виробляємо мікросхем».
Стосунок кандидатів до регулювання штучного інтелекту демонструє їхню потенційну політику відразу у двох важливих ІТ-напрямах — не лише ШІ, а й самої ідеї регулювання технологій. Кандидати продемонстрували різний підхід до рішень про регулювання штучного інтелекту. Кілька місяців тому президент Байден представив указ, який закликав вивчити вплив штучного інтелекту й сформулювати вимоги до майбутнього закону про його регулювання. Дональд Трамп заявив, що планує скасувати цей указ, тоді як Камала Гарріс, найімовірніше, залишила б його. Ба більше, Гарріс закликає Конгрес ухвалити закон, у якому йтиметься про кращий захист даних і сприяння конфіденційності споживачів та безпеку людей у світі ШІ. Загалом Трамп підтримує більш м’який регуляторний вплив на штучний інтелект та інші новітні технології.
Ставши президенткою, прихильниця чесної конкуренції Камала Гарріс, найімовірніше, продовжить жорсткі антимонопольні заходи Байдена. Вона не раз згадувала про важливість санкцій проти техногігантів, які, на її думку, зловживають своїми сильними ринковими позиціями й користуються монополією для власного просування.
«За відсутності регулювання й сильного державного нагляду деякі технологічні компанії обирають прибуток замість добробуту своїх клієнтів, безпеки наших спільнот і стабільності наших демократій» — це висловлювання Гарріс на глобальному саміті з безпеки штучного інтелекту в Лондоні 2023 року можна вважати певною мірою маніфестом стосовно багатьох технологічних політик Камали.
Трамп, імовірно, не буде таким рішучим у застосуванні антимонопольного законодавства, як Байден і Гарріс. Він може й далі вести поточні справи щодо застосування антимонопольного законодавства у сфері технологій, але не перечити майбутнім злиттям і поглинанням у сфері технологій. Імовірно, озвучена кілька днів тому ідея американського мін’юсту розділити Google у випадку його президентства навряд чи буде підтримана.
Регулювання проти свобод: від криптовалют до податків
Камала Гарріс постійно виступає за помірковану регуляторну позицію щодо технологій, особливо в таких нових сферах, як штучний інтелект і криптовалюта. Це ще одна сфера, у якій погляди кандидатів у президенти не збігаються. Цікаво, що ще кілька років тому і Гарріс, і Трамп підтримували криптовалютне регулювання. Натомість останнім часом Дональд Трамп виступає за послаблення втручання держави в криптовалютний напрям. Натомість Камала Гарріс закликає до більшої прозорості й підзвітності в цьому сегменті ринку.
Ще одна сфера, яка особливо турбує техногігантів, — податки. Трамп хоче продовжити податкові знижки й ще більше скоротити податки на прибуток і корпоративні податки. Імовірно, його плани скорочення податків і далі будуть вигідними для багатих людей та заможних корпорацій. Натомість Гарріс, найімовірніше, збереже замороження податку на прибуток для тих, хто заробляє менше як $400 тисяч. Але, як і президент Байден, вона захоче підвищити податки для надбагатих.
Тікток, дипфейки й соцмережі
Камала Гарріс прямо не висловлювалася про заборону тіктоку, проте раніше вона казала про загрозу національній безпеці від цього китайського застосунку. Цікаво, що думка Трампа про це питання є протилежною, попри те що саме за його попередньої каденції вперше зайшла мова про блокування тіктоку. Ба більше, Трамп виступив на підтримку тіктоку, висловлюючись проти заборони, коли її розглядали в Конгресі. На початку вересня він опублікував відео, у якому заявив: «Для всіх тих, хто хоче врятувати тікток в Америці, голосуйте за Трампа» та «Якщо вам подобається тікток, виходьте й голосуйте за Трампа».
Модерація контенту, дезінформація та фейкові новини — це ще один важливий напрям у планах кандидатів у президенти США. Камала Гарріс вимагатиме суворіших правил, щоб платформи соціальних мереж були відповідальні за шкідливий контент у своїх застосунках, а також за прозорість того, як вони його модерують. Трамп натомість ще 2020 року виступав за перегляд розділу 230 закону про пристойність в комунікаціях, який нині захищає власників соціальних платформ від відповідальності за те, що розмістили треті особи. Він часто критикував платформи соціальних мереж за «фейкові новини», натомість сам не гребував використовувати дипфейки. Так само вчиняв і його яскравий прихильник Ілон Маск, до того ж дипфейки, які вони поширювали, використовували зображення Гарріс.
Віват, безконтрольність проти обережного втручання
Безконтрольність і потурання корпораціям майже в усіх сферах, до яких вони долучені, проти адекватного втручання й захисту кінцевих споживачів — саме так можна підсумувати відмінності між технологічними політиками кандидатів у президенти США. Обмеження монополій від Гарріс проти криптовалютних свобод; боротьба за модерування соцмереж проти маленьких податків для великих компаній; пильна увага до тіктоку проти відсутності уваги до ринку ШІ — такі основні відмінності в планах кандидатів. Складно прогнозувати, хто саме переможе 5 листопада. Але, очевидно, вибір американців вплине не лише на глобальну безпеку світу, а й на те, як розвиватиметься ринок технологій.