Можливості й перспективи для малого й середнього бізнесу в Україні, пошук інвестицій, відкриття ринків ЄС для вітчизняних підприємців, питання розвитку економіки й наповнення бюджету податками днями обговорили на профільній конференції Mind Entrepreneur Summit.
Головна теза заходу — підприємництво як майбутнє України. Отже, конференція стала майданчиком для спілкування представників малого й середнього бізнесу, пошуку контактів, нових ідей і рішень. Проходила в кілька блоків: Головна сцена, Сцена практики, Нетворкінг і Ярмарок крафтової продукції.
«Головна сцена — це панельні дискусії з представниками влади, глобальних міжнародних фондів, аналітичних організацій. Обговорюватимемо Національну стратегію доходів, — перед початком саміту розповіла Тижню Вікторія Покатіс, заступниця головного редактора Mind.ua. — До цієї дискусії було важливо долучити підприємців — тих, кого безпосередньо стосуються питання оподаткування. Також обговоримо вступ України в ЄС, вихід нашого бізнесу на міжнародні ринки: кому вдалося, кому — ні. Підприємці можуть залучити інвестування, бо наш третій майданчик — сцена нетворкінгу, де будуть презентувати відповідні проєкти. Заплановані майстер-класи з продажів і практичні поради від бізнесу, як вийти на експортні ринки».
Щоправда, на заході не було більшості запрошених представників влади. До прикладу, замість живого виступу голови фінансового комітету Верховної ради Данила Гетманцева учасники форуму побачили його відеозвернення. Організатори пояснили, що виступ політика записали за день до конференції у Львові, куди він з командою поїхав у справах.
Читайте також: Бізнес і корупція: підприємці назвали проблемні органи державної влади
Представником від влади на форумі був Руслан Магомедов, голова Нацкомісії із цінних паперів і фондового ринку. Він анонсував спрощення реєстрації фінансових інструментів для залучення бізнесом капіталу. Представив проєкт регулятора, який уже працює на ринку, — облік часток ТОВ і ТДВ в обліковій системі Центрального депозитарію. Проєкт дає змогу захистити бізнес від рейдерства, адже унеможливлює випадки, коли частки товариства без відома переписуються на когось іншого.
На саміті неодноразово звучали думки про потребу захистити інтереси малого й середнього бізнесу, адже саме він формує значну частину економіки країни. Так, протягом минулого року в Україні зареєструвалося більше фізосіб-підприємців, ніж за останні 10 років. Зокрема, за даними YouControl, у 2023-му з’явилося майже 315 ФОПів.
Найбільший приріст показала сфера краси — надання перукарських послуг. У четвірку лідерів увійшла сфера комп’ютерного програмування. Щоправда, 2022-го вона була другою серед найпоширеніших секторів для малих підприємців.
«Соціальна цінність малого бізнесу — це його внесок у розв’язання соціальних, екологічних та економічних проблем держави. Мова йде про сплату податків, створення робочих місць, партнерство, закупівлю товарів у місцевих постачальників, підтримку ЗСУ. До прикладу, дослідження Gradus свідчать, що 44 % споживачів ухвалюють рішення про покупку, якщо бренд допомагає армії, а 22 % — якщо у бренду є волонтерська діяльність», — пояснювала під час форуму Марина Саприкіна, засновниця хабів для жінок-підприємиць U&We hub. Вона поділилася історією підприємиці, якій вдалося відкрити власну справу — пошиття чохлів для дронів, після того як чоловік пішов воювати.
В ексклюзивному коментарі Тижню економіст Case Україна Дмитро Боярчук наголосив, що в кризах найбільше страждає малий і середній бізнес. Щоправда, він більш динамічний, як порівняти з великим. Може релокуватися в безпечні місця, чого не скажеш про металургійні заводи чи інші масштабні підприємства.
Водночас бізнес усе більше турбує питання податків. Зокрема, це пов’язано з опублікованою в грудні 2023-го Національною стратегією доходів та зборів.
Нині нашу податкову систему умовно можна розділити на дві частини: підприємці на спрощеній системі оподаткування й ті, що працюють за загальною системою.
«Можновладці просувають наратив, що спрощена система — це щось виняткове й тимчасове для українців, поки ми ще не в ЄС. У перспективі всі повинні дотримуватися загальної системи оподаткування. Щоправда, у Євросоюзі загальна система оподаткування набагато простіша, ніж наша. Там, до прикладу, немає механізму СМ КОР, який аналізує податкові накладні на ризики. Ми називаємо це практикою «презумпції вини», коли бізнес щомісяця повинен доводити, що в нього немає планів обманути державу.
Нині наша влада намагається просунути ідеї стягнення боргу без рішення суду — за рішенням податкового експерта. Також відкрити податковій доступ до банківської таємниці. Починати треба з того, що в нас базові фінансові документи не відповідають європейським. Ба більше, деяких навіть і немає», — каже Дмитро Боярчук.
Нині малих і середніх підприємців влаштовує спрощена система оподаткування. Тому ефективніше було б обговорювати реформу загальної системи оподаткування. За словами економіста, у Польщі чи країнах Східної Європи адміністрування податків для бізнесу набагато простіше. За всієї бюрократії, їхня податкова система базується на робочій судовій системі й невідворотності покарання. Бізнес працює з розумінням, що за порушення закону буде покараний.
Читайте також: «Нас чекає довгий шлях пошуку співіснування на європейському ринку» — економіст про агроекспорт України й Польщі
«У нас же створюють купу служб, які мають стежити за кожним кроком підприємця. По-перше, це дуже дорого. По-друге, неефективно, бо призводить до корупції. До того ж під час зустрічей з IT-асоціаціями їхні представники кажуть, що ведення бізнесу в країнах Балтії видається цікавішим, ніж робота в Україні без спрощеної системи оподаткування. Якщо її закриють, що втримає їхній бізнес в Україні? Та й, попри позитивні новини про відновлення, треба розуміти, що попит на послуги в нас обвалився. Тут далися взнаки ризики мобілізації, уже тепер є дефіцит робочої сили, ризики вимкнення електроенергії та ракетних обстрілів», — пояснює Дмитро Боярчук.
Проблема з Національною стратегією доходів і зборів полягає ще й у тому, що влада оприлюднила її без попереднього обговорення з громадськістю.
На панельній дискусії Валентин Краснопьоров, голова правління ГО «Сильні громади», наголошував, що тиском і переслідуваннями державі навряд чи вдасться збільшити надходження податків чи зменшити частку бізнесу в тіні. Адже часто самі ж працівники просять зарплату «в конвертах», бо не вірять у солідарну пенсійну систему. Однак ця реформа гальмується не один десяток років.
Після кожної панельної дискусії до спікерів звучали запитання від учасників форуму. Представники бізнесу активно спілкувалися й обмінювалися досвідом у кулуарах. Під час заходу також вдалося провести аукціон і зібрати кошти для потреб військових, які воюють на Авдіївському напрямку.