Українська влада готова прийняти обмеження на торгівлю з Євросоюзом, щоб зменшити політичне напруження між Україною та Польщею. Про це в коментарях Financial Times сказав торговий представник України Тарас Качка.
Натомість Київ очікує від ЄС заборони на імпорт російської сільськогосподарської продукції. Так ми фактично підтримуємо запропоновані Брюсселем заходи щодо встановлення обмежень на імпорт яєць, птиці й цукру з червня 2024-го по червень 2025 року, а також дозволи окремим країнам закривати свої ринки для українського зерна, окрім подальшого транзиту в інші країни.
Водночас протести польських фермерів тривають. До прикладу, 6 березня у Варшаві відбувся масштабний мітинг. Місцеві фермери вимагали скасувати європейський зелений курс (European Green Deal) та обмежити поставки продовольства з України. Мета зеленого курсу — зменшити викиди парникових газів, спричинених людською діяльністю. Як результат, для європейських фермерів діють певні обмеження на використання аграрної хімії. Крім того, щоб зберегти екологічне різноманіття, вони не повинні засівати щонайменше 10 % земельних площ.
«Думаю, що основна причина протестів — зниження світових цін на зерно. Друга — надходження українського зерна на польський ринок. Нині діє заборона, але ми все-таки забуваємо, що рік тому ці надходження однозначно вплинули на ринок. Третя причина протестів пов’язана з європейським зеленим курсом, — наголосив під час дискусії “Якою має бути переговорна позиція з Польщею з агроекспорту” Володимир Лапа, експерт з аграрних питань, офіцер ЗСУ. — Очевидно, що на деяких чинниках спекулюють наші вороги. Різне ставлення до російського й українського зерна в Польщі, на мою думку, пов’язане з тим, що росія була, є і буде за межами ЄС. Натомість Україна готується до вступу в Євросоюз. Очевидно, що йдеться про те, на яких умовах ці ринки готові будуть співпрацювати».
Читайте також: Ольга Трофімцева: «Найкращими зернотрейдерами чи експортними менеджерами для українського АПК є українські Збройні сили»
Треба визнати, що побудова українського сільського господарства суттєво відрізняється від польського. У Польщі переважають домогосподарства, невеликі фермерські сімейні господарства, меншою мірою сімейний бізнес і ще меншою — великі аграрні компанії. Україна структурована інакше.
«Маємо багато холдингів, середніх господарств і найменше фермерських. Будь-який український фермер скаже, що виробляти зерно на площі 13 гектарів, а це середній розмір фермерського господарства в Польщі, не доцільно. Ви не зможете окупити інвестиції, що закладають у цей бізнес.
Водночас польський уряд завжди стояв на захисті інтересів невеликих господарств, попри їхню дотаційність. Ба більше, поляки не сприймають це недоліком з економічного погляду. Це їхня перевага в розбудові сільської місцевості.
Однак вважаю, що навіть за відсутності українського зерна на польському ринку, але з нинішніми світовими цінами протести все одно були б. У Берліні, наприклад, спостерігаємо подібні демонстрації фермерів ледь не щороку», — каже Володимир Лапа.
Протести фермерів спрямовані в майбутнє. Поляків хвилює питання, що колись український бізнес інтегрується в європейські ринки та, маючи можливості виробляти ефективніше й дешевше, почне тіснити місцевих фермерів. Щоб заспокоїти масштабні демонстрації, Україні однозначно треба йти на поступки.
«Насправді ми досі не до кінця розуміємо все сплетіння проблем, з якими польські фермери виходять на протести. Тому знизити градус напруги й декларувати, що українці готові до розмови, — перший крок. Усе ж не думаю, що рішення про запровадження обмежень радикально вплине на Україну. Треба враховувати, що основні наші агропотоки йдуть через порти», — пояснює Тижню економіст Дмитро Боярчук.
Читайте також: «Протести фермерів ЄС — це не про Україну, а про критичні проблеми європейського агросектора»
Це буде довгий шлях пошуку варіантів співіснування з польським бізнесом на європейському ринку. Однак у нинішній ситуації не треба забувати, що більші проблеми нам усе ж створює північний сусід, а не поляки.
«Тут питання в тому, що зниження ціни на агроекспорт зменшує наші заробітки істотніше, ніж блокування кордонів поляками. Офіційні особи не на публіку кажуть, що польські протести більше впливають на зниження імпорту, ніж створюють проблеми для експорту. Тобто під час протестів досить помітно просідає імпорт, а це зменшує тиск на валюту. Це, звісно, сумнівний, але все ж позитивний ефект», — пояснює Дмитро Боярчук.