Тиждень уже писав про те, що європейські фермери неоднозначно ставляться до імпорту української агропродукції. Найперше їх тривожить зростання постачання зерна, м’яса курятини, яєць і цукру на ринки ЄС.
До того ж останнім часом у Європі дедалі частіше можна почути розмови про нібито сумнівну якість української продукції, порушення умов вирощування. Мовляв, м’ясо чи ті ж яйця, що експортує Україна, не відповідають нормам ЄС.
«Можливі претензії до якості української продукції від європейських фермерів логічно пояснити конфліктом інтересів. Саме вони виступають прямими конкурентами для наших виробників на ринках Євросоюзу. Натомість українська агропродовольча продукція не лише стабільно втримує власні позиції на світовому й різних регіональних ринках, а й давно підтвердила якість та відповідність вимогам. Ще до повномасштабного вторгнення Україна продавала на ринках ЄС м’ясо птиці в обсягах тисяч тонн на суми в мільйони доларів», — каже в розмові з Тижнем Богдан Духницький, провідний науковий співробітник «Інституту аграрної економіки».
Протягом 2021 року Україна експортувала до Євросоюзу 85 тисяч тонн м’яса птиці вартістю $198 мільйонів. Також майже 8 тисяч тонн яєць на суму приблизно $10 мільйонів, свідчать дані Держстату України.
В умовах повномасштабної війни протягом 2023 року українські експортери продали до ЄС 173 тисячі тонн м’яса птиці вартістю $407 мільйонів. І майже 33 тисячі тонн яєць на суму $39 мільйонів. На тлі відчутного зростання показників експорту торік Європейський Союз став основним ринком збуту яєць і курятини українського виробництва.
Маємо розуміти, що ЄС завжди ставився прискіпливо до оцінки продукції, яка надходила на його ринки. Свого часу саме ці вимоги стимулювали український бізнес покращувати якість товарів і послуг та більше дбати про працівників та екологію.
Наприклад, одна з вимог — це відмова на виробництві від ртутних ламп, які забруднюють довкілля. Натомість перейшли на використання LED-ламп. Також відбувається регулярний екологічний аудит підприємств.
До того ж сертифіковані Євросоюзом експортери можуть не проходити аналогічну оцінку в інших країнах та економічних зонах. Оскільки це означає, що їхня продукція є безпечною для споживачів у всьому світі.
«Варто розуміти специфіку продажів харчових продуктів на європейському ринку. Мова йде не про сировину — зернові, олійні культури, а про перероблені продукти й товари з доданою вартістю. До них, серед інших, належать курятина та яйця, більшість яких реалізується в мережах супермаркетів. Дуже часто супермаркети висувають необхідну умову, щоб товар був присутнім на їхніх полицях, — наявність спеціального сертифіката. Наприклад, Organic, BRC, GlobalG.A.P. тощо», — каже Богдан Духницький.
Читайте також: Чи дійсно Україна захопила європейський ринок курятини
Така сертифікація для українських компаній-виробників є добровільною. Утім, вона дає змогу апріорі підтвердити якість власної продукції перед європейськими імпортерами.
Обов’язковим для українських галузевих підприємств є отримання фітосанітарних або ветеринарних сертифікатів разом із сертифікатом походження EUR.1. Це необхідна умова для експорту продукції в межах функціонування зони вільної торгівлі з ЄС.
Крім того, для продукції тваринного походження, наприклад, молочної, застосовується система дозволів на основі результатів аудиту Євросоюзу. Наприкінці минулого року в Україні нараховували 55 підприємств молочного сектору, що мали такий дозвіл, кажуть в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».
Гарантовано митний кордон ЄС не можуть перетнути партії продукції, які походять з країн і територій, де встановлені спалахи хвороб тварин чи птиці. Це може бути небезпечним для здоров’я людей.
«2020 року двічі вводилися заборони з боку ЄС та інших країн на українську курятину. Протягом усього 2021 року ця заборона також діяла для курятини, що могла бути ввезена до Євросоюзу з регіонів нашої країни, де був виявлений пташиний грип. Однак згодом, коли ситуація стабілізувалася, обмеження знімалися й експорт відбувався у звичному режимі. Наприклад, у 2022–2023 роках спостерігалися численні спалахи пташиного грипу в країнах Європи та за її межами. Це також вплинуло на загальну кон’юнктуру й цінову ситуацію на світовому ринку пов’язаних продуктів», — пояснює Богдан Духницький.
Однак такі заходи безпосередньо не пов’язані з проблемами якості курятини або яєць. Це лише вимушена реакція ЄС, щоб не допустити поширення інфекційних хвороб птиці.
Таким чином на європейські ринки Україна експортує продукцію, що має відповідні сертифікати та гарантовано є безпечною для споживачів. При цьому вимоги, які висуває ЄС, стимулюють український бізнес покращувати якість товарів і послуг та більше дбати про працівників та екологію.