На початку березня Палата представників США проголосувала за законопроєкт, згідно з яким сервіс коротких відео «Тікток», що належить китайській компанії ByteDance, може бути заблокований для американців. Цей крок є черговим у тривалій історії протистояння між американською владою та китайським відеосервісом. Остаточно стане відомо, чи продукт буде заблокованим для американців, тільки після голосування в Конгресі. Та й китайська компанія планує протестувати проти цього рішення законотворців із США, що теж може ускладнити процес блокування. Тож поки що доля популярного китайського продукту остаточно не вирішена.
Тим часом ця заборона стала предметом передвиборчих баталій між кандидатами в президенти США — перший ініціатор блокування, Дональд Трамп, неочікувано виступив проти ідеї обмеження цього сервісу. На додаток, серед аргументів про те, що застосунок не варто блокувати, активізувалися захисники Першої поправки до конституції США.
Законопроєкт проти недругів
Законопроєкт, який спрямований проти тіктоку, дістав назву «Закон про захист американців від програм, які контролюються іноземними противниками» (Protecting Americans From Foreign Adversary Controlled Applications Act). Він безпосередньо стосується не лише тіктоку, а й усіх ІТ-продуктів, створених країнами, які вважаються недружніми до США. Дія цього закону може бути застосована й до інших китайських продуктів, наприклад Baidu, Alibaba чи AliExpress. Так само він стосуватиметься російських цифрових сервісів — «Яндексу» чи VK.
У законопроєкті не йдеться про негайне блокування сервісу. Цей нормативний акт вимагає, щоб компанія — власник тіктоку знайшла покупця серед американських компаній, який придбав би американські активи цієї структури. На пошук нового власника й оформлення угоди сервіс отримує приблизно пів року.
Коментуючи законопроєкт, його ініціатори підкреслили, що вони виступають не проти тіктоку як такого, а проти його потенційної шкоди американським громадянам.
Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван так прокоментував це рішення: «Чи хочемо ми, щоб тікток як платформа належав американській компанії чи Китаю? Чи хочемо ми, щоб дані з тіктоку — дані дітей, дані дорослих — залишилися тут, в Америці, чи передавалися до Китаю?».
Читайте також: Навіщо Байден кидає виклик BigTech
Навіть за умови, що для американської частини тіктоку знайдуть покупця, невідомо, чи схвалять угоду інвестори і як на це відреагує влада Китаю.
Законопроєкт, проголосований на початку березня, не є першим. Ще торік до Сенату подали аналогічний документ, який міг змінити долю тіктоку та інших технологічних продуктів, створених у так званих недружніх країнах. Це RESTRICT Act або «Закон про обмеження». Його повна назва — «Закон про обмеження загроз щодо інформаційно-комунікаційних технологій» («The Restricting the Emergence of Security Threats that Risk Information and Communications Technology»). Його мета — боротьба з технологічними загрозами безпеці американців. Він надає Міністру торгівлі повноваження переглядати взаємодії з певними іноземними постачальниками технологій, які впливають на критичну інфраструктуру чи втручаються у вибори або «несуть шкоду національній безпеці США». У цьому законопроєкті теж ішлося про вимогу продати такі «небезпечні» для США продукти американським власникам.
Проте торік справа не дійшла до голосування стосовно RESTRICT Act. Тоді як від моменту подачі нового законопроєкту версії березня 2024 року до голосування в першій інстанції пройшов приблизно тиждень.
Насправді ідеї обмежити доступ Китаю до американських технологій стосуються не лише тіктоку. За останній рік ми спостерігали спроби блокування китайських авто, намагання не дозволити Китаю купувати чіпи, необхідні для розвитку технологій штучного інтелекту, чи навіть не допустити портові крани, виготовлені в Китаї, в американські порти.
Тривала історія протистояння з тіктоком
Боротьба з тіктоком у США почалася ще за каденції президента Трампа. Після блокування використання застосунку на пристроях спочатку військових, потім держслужбовців сервіс намагався заборонити Дональд Трамп. Суть його указу дивним чином повторювала законопроєкти 2023 та 2024 років: Трамп вимагав, щоб тікток купила американська структура. Декілька техногігантів (Microsoft, Oracle) вели переговори щодо купівлі цього активу, проте безпосередньо до угоди справи не дійшли.
Проте потім указ Трампа зупинили у федеральному суді. Інший суддя встановив, що загроза національній безпеці з боку тіктоку була «сформульована гіпотетично». Потім Байден, обійнявши посаду, скасував указ Трампа. Проте Комітет з торгівлі та інвестицій США (The Committee on Foreign Investment in the United States (CFIUS)) розпочав розслідування щодо можливого ризику для національної безпеки застосунку тікток.
Хоча загроза, яка нависла над тіктоком, зникла, претензії до сервісу нікуди не ділися. Американська влада жадала знати, чи дійсно тікток є загрозою для США, а саме те, чи дійсно дані американців опиняються в руках китайських співробітників сервісу.
«Проєкт Техас» або як тікток намагався вибудувати свою систему захисту
Для захисту від цих та інших звинувачень у тікток розпочали імплементацію так званої програми Проєкт Техас (Project Texas). Ця програма передбачала ізоляцію даних американців від інформації інших користувачів платформи. Мета цього проєкту полягала в захисті приватної інформації громадян США. Компанія намагалася зробити так, щоб у цьому аспекті використання застосунку до неї претензій не було. Планувалося, що після запуску «Проєкту Техас» доступ до даних американців отримають тільки співробітники тіктоку із США.
На реалізацію проєкту було витрачено $1,5 мільярда. Крім того, китайська материнська компанія пообіцяла перенести американські операції до спеціально створеної структури TikTok US Data Security. На додаток до цього, власниця тіктоку запросила американську компанію Oracle для аудиту коду й алгоритмів свого сервісу, щоб виявити потенційні недоліки та помилки.
Читайте також: Німецька культура безпеки: обережно, викликає безсоння
Схожим чином компанія намагалась діяти в Європі: тікток створив спеціальний режим безпеки даних і для європейських користувачів, щоб попередити потенційні проблеми, які можуть виникнути в сервісу в Європі. Цей проєкт дістав назву Project Clover.
Проте одночасно із цим стали явними історії та результати розслідувань, які показували, що компанія дійсно не обережно працювала з даними американців. У червні 2023 року стало відомо, що співробітники тіктоку мали доступ до даних користувачів та обговорювали їх у закритих чатах, обмінюючись приватною інформацією, зокрема даними геолокації. Особливо активно в американських медіа обговорювався випадок доступу китайських співробітників компанії до даних декількох американських журналістів-авторів BuzzFeed, Forbes і Financial Times.
Локальні обмеження
Попри існування законопроєкту про блокування тіктоку та інших інформаційних продуктів «недружніх» країн, претензії до сервісу не висувалися в США на державному рівні. Натомість велика кількість урядів окремих американських штатів, так само як і окремих країн, прийняли обмеження щодо використання тіктоку. Спочатку застосунок заборонили на офіційних пристроях співробітників Конгресу, Сенату, Державного департаменту й низки міністерств. Уряди понад 30 штатів запровадили в себе обмеження на використання цього застосунку різного рівня — від заборони на офіційних пристроях до недопустимості підключення до серверів тіктоку через вай-фай американських шкіл та університетів. До блокування сервісу долучилися й офіційні організації Великої Британії, Канади, Бельгії, Нідерландів та низки інших країн. Застосунок назвали небажаним для офіційних пристроїв співробітників Єврокомісії.
Проте ці заборони подекуди успішно оскаржувала компанія тіктоку. Наприклад, коли штат Монтана спробував заборонити застосунок 2023 року, федеральний суддя визнав, що такі дії «виходять за межі повноважень штату й порушують конституційні права користувачів».
Трамп, Байден і Перша поправка
Дискусія навколо блокування цього застосунку набула неочікуваного повороту — проти блокування виступив кандидат у президенти США Дональд Трамп. Це є особливо несподіваним, якщо пригадати, що саме Трамп першим висунув ідею блокування сервісу ще 2020 року й тривалий час у своєму самобутньому стилі звинувачував відеопроєкт у співпраці з Комуністичною партією Китаю та через це в неможливості забезпечити захист даних американців. Ця зміна настрою кандидата в президенти може пояснюватися тим, що його основний суперник, Джо Байден, обрав тікток однією з основних соціальних платформ для ведення своєї передвиборчої кампанії.
Ще одним несподіваним аргументом проти блокування стали заяви про те, що такий крок порушить Першу поправку до Конституції США. Таку заяву зробили представники ACLU (American Civil Liberties Union) — Американського союзу захисту громадянських свобод. До них долучилися експерти EFF (Electronic Frontier Foundation) — організації, яка займається захистом цифрових прав.
На думку фахівців ACLU, Перша поправка захищає американців від того, що уряд може заборонити висловлювати свою думку чи обмежувати американців в доступі до інформації. В EFF підкреслюють, що ситуація навколо тіктоку якнайкраще показує, що США потребує федерального закону про захист даних.
Майбутнє сервісу коротких відео
Говорити про остаточне рішення про блокування тіктоку можна буде тільки після голосування в Конгресі. Та й навіть після цього повинно пройти декілька місяців, протягом яких компанія-власник або піде до суду, або намагатиметься шукати покупця. Інтерес до купівлі цього активу виявили декілька інвесторів і техногігантів. Тож радше варто очікувати поглинання проєкту з боку зацікавлених сторін, аніж блокування застосунку.
Проте історія з тіктоком може стати поштовхом до ухвалення в США федерального закону про захист персональних даних — аналога європейського GDPR.
Тікток та Україна: недосліджене поле для витоків і пропаганди?
Дискусії про небезпеку тіктоку для українських користувачів наразі не такі активні, як обговорення популярності та застереження про небезпеку телеграму. Проте тривалі претензії американського уряду до тіктоку подекуди активізували обговорення про ризики цього застосунку й для українців. Вони втілилися в кілька петицій на сайті президента України. Деякі з них вимагають заборонити застосунок, до того ж торік таких петицій було кілька.
Детальний аналіз небезпеки тіктоку як цифрового інструменту провели фахівці компанії CyberLab, яка працює над кібербезпекою. У своєму матеріалі вони пояснили небезпеку застосунку, його політику стосовно збору й передачі даних користувачів. Натомість журналісти «Текстів» дослідили, яким чином на платформі циркулює пропаганда й проросійський контент. Проте найбільш промовистим дослідом, який показує реальну небезпеку китайського сервісу в поширенні потрібних наративів, став експеримент норвезьких журналістів. Його автори у квітні 2022 року створили два профілі в тіктоці для буцімто одного хлопця з Харкова й іншого з Білгорода та довели досконалість, навіть подекуди маніпулятивність рекомендаційних алгоритмів сервісу. Якщо першому доволі швидко стали показувати відео про війну, то другому навіть під час спроби пошукати воєнний контент, нічого про війну в Україні сервіс не показав. Цей експеримент є доказом того, як тікток може спотворювати реальну ситуацію для своїх користувачів, пропонуючи їм певні відео та просуваючи потрібні наративи.