"Вбивство на замовлення передбачає, що дна сторона – замовник – наймає виконавця для скоєння вбивства. Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботу – скоїти вбивство – за матеріальну винагороду. А замовник, природно зобов'язується за договором цю матеріальну винагороду виконати", – розповів він.
"Якщо матеріальної винагороди не було, не було такої домовленості, і матеріального характеру взаємовідносин між цими двома людьми немає, то вбивство як замовлене кваліфікувати не можна", – додав Кузьмін.
За його словами, таку справу можна кваліфікувати як вбивство за попередньою змовою групою осіб або як вбивство організоване злочинною групою.
Кузьмін зазначив, що стаття 93 Кримінального кодексу, за якою обвинувачується Пукач, складається з декількох пунктів.
"У тому числі, там є пункт вбивство на замовлення. У тому числі, там є пункт вбивство за попередньою змовою групою осіб, вбивство в складі організованої злочинної групи і більше десятка різних пунктів. Але покарання за все однакове – довічне позбавлення волі", – заявив він.
"Ну, скажіть, яка різниця принципова вам, засудять Пукача за замовленням до довічного позбавлення волі або його засудять за вбивство за попередньою змовою групою осіб?", – уточнив Кузьмін.
Нагадаємо, 31 січня Печерський суд Києва визнав законною постанову Генпрокуратури про закриття кримінальної справи стосовно Пукача в частині обвинувачення у замовному характері вбивстві Гонгадзе.
На початку березня Апеляційний суд залишив це рішення у силі.
Рішення українських судів викликали занепокоєння міжнародних журналістських організацій.