Спрощений погляд на американське політичне життя змальовує картину, в якій демократи зійшлися у боротьбі із республіканцями за надання допомоги Україні (незалежних в цій боротьбі навіть не помітно). Але політичний ландшафт складний, політичні гравці досвідчені, а ставки занадто високі. Тому внутрішня боротьба в таборі республіканців не менш запекла.
Справді, протистояння за Білий дім розпочалося ще наприкінці минулого року і пакет допомоги все ще знаходиться в заручниках у Конгресі. Республіканці дійсно вимагають значних змін міграційної політики, щодо якої два табори не можуть дійти згоди протягом десятиліть, під гаслом захисту південного кордону США.
Якщо Джозеф Байден зробить занадто великі поступки всупереч порядку денному демократичної партії, то продемонструє слабкість у вирішенні внутрішньополітичних питань. Якщо ж досягти домовленості не вдасться, то Президент виглядатиме слабким у просуванні зовнішньополітичних цілей. При чому і в одному і у другому випадку страждають національні інтереси США, а виграють республіканці.
На кожен з випадків у республіканців заготовлено наративи, хоча й взаємовиключні. За потреби вони навіть змішуються для досягнення кращого ефекту.
Читайте також: Україна — лакмус чи розмінна монета у внутрішній американській політиці
Перший українці добре знають – скільки ще мільярдів доларів американських платників податків потрібно на війну для захисту кордонів країни за океаном, коли кордон США не захищений. Тут же згадуються питання про корупцію в Україні та відсутність прозорого контролю за вже наданою допомогою.
Другий зосереджено на беззаперечній підтримці України у боротьбі за демократію та свободу, але наголошується на відсутності бачення концепції перемоги України та стратегії її досягнення у Білого дому. Більше того, республіканці підкреслюють, що саме нерішучість Президента Байдена призвела до катастрофічних наслідків – формування нової «вісі зла». Тому тільки прихід до влади республіканців (читай Дональда Трампа) допоможе змінити ситуацію та примусити авторитарних правителів по всьому світу знову грати за старими правилами (хоча сам Трамп пріоритезує внутрішню політику).
То ж що саме республіканці говорять і що при цьому мають на увазі?
Обраний Спікер Палати Представників Майк Джонсон, третя людина в державі після Президента та Віце-президента, 7 січня у щотижневій програмі CBS «Face the Nation» («Зустріч з нацією») зазначив кілька важливих моментів:
- голосування проти виділення нового пакету допомоги минулого року – сигнал Білому дому про відсутність відвертості із американським народом, адже незрозумілими є ані мета, ані кінцевий результат, ані стратегія, коли мова йде про Україну. У США 34 трильйони доларів федерального боргу, тому необхідно підходити до питання розсудливо. «Як ми будемо забезпечувати належний контроль за цими коштами платників податків?»;
- захист американського кордону – беззаперечний пріоритет. «Президент Байден, бажає додаткових витрат в ім’я захисту національної безпеки, але відкидає найважливіший аспект нашої власної національної безпеки. І це наш кордон.» Хоча Спікер не підтримує риторику експрезидента Трампа про «іммігрантів, що отруюють кров нашої країни», порядок денний «Америка понад усе» близький багатьом республіканським виборцям;
- хоча нерішучість Конгресу щодо виділення допомоги може надсилати невірний сигнал щодо настроїв законодавців, сам Джонсон завжди казав і продовжує казати, що Путін має зазнати поразки: «…ми стоїмо рішуче поруч з українським народом і його боротьбою за свободу та проти Владіміра Путіна, який, на мій погляд, є безжальним диктатором». Крім того, Президент Зеленський сам зазначив, що Україна може протриматися без цього пакету допомоги до лютого, тож протистояння з Білим домом не є для України критичним.
Однопартійці відкрито критикують лідерство Спікера, вимагаючи зайняти тверду позицію у питанні скорочення витрат та зміцнення кордону. Їх не влаштовують попередні домовленості щодо бюджету на 2024 рік, адже вважають скорочення витрат на 20 мільярдів недостатніми. Однак, наближення першого з двох критичних термінів ухвалення бюджету (19 січня) обмежує час на дискусії, інакше частина урядових структур залишиться без фінансування. Другий такий термін — 2 лютого, коли доля пакету допомоги Україні вирішиться остаточно.
Однак, окреслені питання справді важливі для американців. Питання кордону – це не тільки про нелегальну міграцію, це війна проти трафіку фентанолу в США, який з 2018 року зріс майже вшестеро. За цей період від передозування померло понад чверть мільйона американців. В наративі республіканців – кожного дня більше американців гине від фентанолу, ніж українців від агресії росіян.
Через зростання федерального боргу, республіканці вимагають скорочення видатків на дитячий догляд, освіту, житлове будівництво, медицину, транспорт та багато інших національних пріоритетів на $3,6 трильйона у наступні десять років.
Навряд чи Джонсон хоче повторити долю свого попередника Кевіна Маккарті (теж республіканця), якого позбавили посади під тиском ультраправого крила Республіканської партії в кінці минулого року за нібито укладання таємної угоди з демократами про гарантування виділення допомоги Україні. Однак вже лунають розмови про його можливу відставку.
«Більше жодних грошей для України», — саме так озвучила думку частини своїх однопартійців республіканка Марджорі Тейлор Ґрін з Джорджії, погрожуючи усуненням Джонсона.
До речі, сам Маккарті одразу після позбавлення крісла Спікера проголосив промову, під меседжами котрої підписалася б більшість українців. Він провів чітку паралель між діями Путіна та Гітлера від початку їхніх «творчих» шляхів до кровопролитних війн і перерахував глобальні загрози в разі недостатньої допомоги Україні. Ексспікер наголосив, що підтримує постачання Україні зброї (не готівки) та звинуватив Білий дім у серйозних прорахунках.
Зокрема, він наголосив на помилках політики США – «благословення» на побудову Північного потоку 2 після анексії Криму та початку війни на Донбасі, вихід з Афганістану, який було розцінено Росією як слабкість та пригадав відмову тоді Віце-Президента Байдена надіслати Україні Джавеліни після подій 2014 року. «Я боюся, що ми повторюєму ту саму помилку, знову надсилаючи невірні сигнали», — сказав він. Демонстрація слабкості дозволила сформуватись новій «осі сили» (синонім славетної «осі зла»).
Нова «вісь зла» знову в меню американської політики
«Зростаюча агресивність Нової Осі Зла свідчить про те, що противників Америки не зупиняє зовнішня політика Джо Байдена. Коли вони бачать Байдена, вони бачать занепад нації, і їхнє рішуче прагнення до глобального домінування зростає кожен день. Ситуація вимагає сильного лідера, який хоче миру, забезпеченого силою, а не усмирення за будь-яку ціну,» – підсумувала наратив частини республіканців у рік виборів Президента США Марша Блекберн, республіканка від штату Теннессі у Палаті представників. Це твердження цікаве тим, що згідно з опитуваннями виборців приблизно троє з чотирьох республіканців, які готові голосувати за Трампа, виступають проти надання допомоги Україні.
Термін «Вісь Зла» увійшов у вжиток після промови президента США Джорджа Буша молодшого у виступі перед Конгресом 29 січня 2002 року на позначення країн, обвинувачуваних у спонсорстві тероризму та розробці зброї масового ураження. Тоді мова йшла про Ірак, Іран та Північну Корею.
Після того, як офіційна причина американської операції в Іраку не підтвердилась (зброю масового ураження так і не знайшли), термін став трохи токсичним. Але двадцять років потому знову в моді.
Сенатор Мітч Макконнел, лідер республіканської меншості в Сенаті, наразі контрольованому демократами, заявив: «Світ стикається з новою “Віссю Зла”», маючи на увазі Росію, Китай та Іран, забувши про Північну Корею. Зближення Росії та Китаю – криза, яку не можна ігнорувати. На його думку, після падіння Берлінської стіни, розпаду Радянського Союзу (та атаки 11 вересня), США помилково вважали, що основна загроза – тероризм.
Сенатор Макконнел — провідний адвокат допомоги Україні серед республіканців, який докладає весь свій політичний досвід та вагу для поєднання цього питання із запитом однопартійців на захист власних кордонів. «Якщо віддати Росії перемогу в Україні … це тільки підірве довіру до Америки, послабить критично важливі союзи і змусить нас ще більше до прямого протистояння двом великим противникам одночасно», — зазначив він. «Я чесно кажучи, не можу пригадати більшого стратегічного ризику через короткозорість».
Його тверда позиція щодо України може зашкодити йому особисто та розцінюється як випробування його лідерства. «Я знаю, що йому дуже хочеться допомогти Україні», сказав сенатор-республіканець Рік Скотт.
З якими думками однопартійців мають справу Мітч Макконел та Майк Джонсон?
Важко сказати, яка саме частина республіканців – стовідсотково проти надання Україні допомоги, а яка намагається проскочити між актуальними саме зараз вподобаннями виборців і партійним порядком денним у боротьбі за Овальний кабінет та далекоглядними геополітичними інтересами США, як між крапельками.
Однак, деякі республіканці після початку повномасштабного вторгнення висловились досить однозначно:
- «Мені чесно кажучи, не дуже цікаво, що там відбувається в Україні», — сенатор Дж.Д. Ванс від Огайо.
- «Україна — не наш союзник. Росія — не наш ворог. Нам потрібно вирішувати наші проблеми з непомірним боргом, інфляцією та імміграцією. Нічого з цього не є винною Путіна», — Пол Госар від штату Арізона в Палаті представників.
- «Мене більше хвилює кордон між США та Мексикою, ніж між Росією та Україною. За це не вибачаюся», — Метт Гейтс від штату Флорида в Палаті представників.
- «Зеленський – глобалістська лялька Сороса і Клінтонів», — сенатор Венді Роджерс від Арізони.
- «Мене глибоко непокоїть, що скомпрометований президент Сполучених Штатів надає неймовірну підтримку президентові України, котрого важко назвати чесним», — Метт Розендейл від штату Монтана в Палаті Представників.
- «НАТО надає неонацистам в Україні потужну зброю та грунтовне навчання щодо її використання. Що у біса відбувається із цими #НАТОнацистами?», — Марджорі Тейлор Грін, Палата представників.
Відлуння російських наративів в Конгресі країни-лідерки демократичного світу не може не викликати глибокого занепокоєння. Тим більше, що інформації з перших рук, перевірених джерел та власної розвідки більш ніж достатньо.
Однак, є й хороші новини.
План порятунку України від республіканців
Конгресмен Майкл МакКол від штату Техас, почесний голова Комітету Палати представників з питань національної безпеки, Майк Роджерс, Голова Комітету Палати представників з питань збройних сил, та Майкл Тернер, конгресмен від Огайо, Голова Постійного комітету з питань розвідки представили план перемоги України.
Документ на 28 сторінок описує існуючі загрози, створені Нечистим Союзом (The Unholy Alliance), стратегію допомоги для здобуття Україною перемоги, механізми контролю за наданою допомогою, пропозиції із розподілу навантаження між союзниками. Окремий великий розділ присвячено затримкам надання зброї через рішення Президента Байдена. Українцям зі слабкими нервами цю частину краще не читати. Загалом, в документі мало сторінок без різкої критики Президента.
«З першого дня війни бездіяльність Байдена у питанні надання Україні критичної зброї затримує перемогу України. Україні потрібні ракети максимальної дальності ATACMS, винищувачі F-16, достатня кількість касетних боєприпасів, артилерії, систем протиповітряної оборони і бронетехніки, щоб переломити ситуацію на полі бою. Ці затримки оплачуюються життями українців та коштами американських платників податків», — йдеться у документі.
Читайте також: Чи зможе Трамп перемогти, не зважаючи на кримінальні звинувачення
Важко не погодитись із твердженням, що слабкість лише розпалює агресію. Автори пов’язують силу із експрезидентом Дональдом Трампом, який «розумів, що Путін поважає тільки силу». Саме Трамп відмінив введену адміністрацією Обами-Байдена заборону на постачання летальної зброї Україні і першим передав Україні протитанкові ракети Javelin. Цей крок, як стверджується, стримав повномасштабне вторгнення в Україну за президентства Трампа. І це доволі смілива заява.
Як наслідок недостатньо сміливої політики, США втратять довіру союзників та статус світового лідера вільного світу. Противники відчують свою силу і світ стане ще небезпечнішим. «Сполучені Штати можуть нести факел свободи, демократії та прав людини, або відступити через оманливе відчуття безпеки. Вибір за нами, час настав, і історія на нашому боці».
Автори бачать три основні кроки на шляху до перемоги України:
- швидке надання критичної зброї Україні, відповідно до потреб;
- посилення санкцій проти режиму Путіна;
- передача заморожених російських активів Україні.
Окремо наголошується, що заміщення переданої Україні партнерами зброї радянського зразка сприяє розвитку американської оборонної промисловості та створенню робочих місць. Американські зброярі вже отримали замовлень від європейських країн на 90 мільярдів доларів. Також відмічають позитивний тренд збільшення долі допомоги країн Європи в порівнянні із США, які наразі закривають 45% з усього обʼєму надаваної Україні допомоги.
До того ж, в результаті значного скорочення енергетичної залежності Європи від Росії, про яке, до речі, говорив ще Дональд Трамп, зріс імпорт американського зрідженого природного газу. Автори наголошують, що замість обмеження видобутку вуглеводнів в США, Байден повинен підтримувати стійкий розвиток екологічно чистої нафтогазової промисловості Америки.
Важливо, що в розділі про підзвітність і моніторинг допомоги відмічається, що наразі жодна із 96 запланованих або поточних перевірок більше ніж 20 різних агентств не виявила якихось значних порушень, крадіжок чи неправомірного використання допомоги США.
За версією авторів, тиск конгресменів-республіканців був і залишатиметься «ключовим для отримання кожної нової необхідної системи озброєння для України з початку війни».
Як все це розуміти?
Україна перестала існувати як окрема тема зовнішньополітичного порядку денного США. Тепер це питання тісно переплетене із внутрішньою політикою та міжпартійною боротьбою, яка напередодні Президентських виборів може стати не менш запеклою ніж протистояння України та Росії.
Сьогодні, 15 січня, відбудуться перші внутрішньопартійні вибори (так звані «кокуси») на пост президента від Республіканської партії у штаті Айова. За різними попередніми опитуваннями, Дональд Трамп лідирує у цих перегонах і йому пророкують майже удвічі кращий результат у цьому штаті, а ніж його основній суперниці Нікі Гейлі. Однак інформаційне агентство Associated Press передбачає, що результати кокусів можуть бути дещо відмінними від опитувань через погодні умови в штаті Айова сьогодні. Там прогнозують -26 Со, тож, ймовірно, частина республіканців залишиться вдома. Тиждень уважно слідкує за перебігом передвиборчої кампанії у США.