«Молоді стволи». У The Economist написали про нових лідерів ринку зброї

21 Вересня 2023, 09:57

Світовий ринок зброї змінюється, хоча на п’ять найбільших продавців (США, Росія, Франція, Китай і Німеччина) досі припадає понад три чверті експорту. Південна Корея і Туреччина за останні п’ять років виходять на флагманські позиції у світовому збройовому бізнечі

«Але перспективні виробники зброї змушують стару гвардію побігати за своїми гроші. Вони максимально використовують можливості, які створили зміни у геополітиці. І їм вигідне вторгнення Росії в Україну», — пишуть автори матеріалу.

Росія зараз намагається поповнювати арсенал будь-де, хоча досі небагато режимів готові до свіпраці. Тільки Іран офіційно зобов’язався продати близько 2400 своїх безпілотників «камікадзе» Shahed. Китай втримали від постачання більшого, ніж чіпи подвійного призначення (хоча він все ще може направляти смертоносніші речі через Північну Корею). Сама Північна Корея — новий об’єкт залицянь із боку Кремля.

«Північна Корея могла б надати більш широкий спектр речей. Окрім безпілотників і ракет, таких як KN-23, що є майже копією російської балістичної ракети «Іскандер», вона може запропонувати самохідні гаубиці та реактивні системи залпового вогню. За даними джерел в американській розвідці, Північна Корея поставляла Росії 152-міліметрові снаряди і реактивні снаряди типу «Катюша» більшу частину року. Росія робить покупки в Пхеньяні та Тегерані, тому що обидва режими вже настільки сильно піддані міжнародним санкціям, що їм нема чого втрачати. Але вони можуть багато отримати, ведучи справи з урядом Путіна. Вони не стільки «вісь зла», скільки ринок ізгоїв», — йдеться у тексті.

Читайте також: Велике переформатування

На півдні корейського півострова військова промисловість почала розвиватися швидкими темпами задовго до повномасштабного вторгнення РФ до України. Ще за п’ять років до 2022 року Південна Корея піднялася на дев’яте місце в рейтингу продавців зброї, складеному Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI). Уряд прагне зробити Південну Корею четвертим у світі експортером зброї до 2027 року.

Минулого року вона продала зброї на суму $17 млрд, що понад удвічі більше, ніж у 2021 році. Близько $14,5 млрд надійшло від продажів до Польщі.

«Розмір і обсяг угод, досягнутих Південною Кореєю з Польщею, яка вважає себе передовою країною в захисті Європи від реваншистської Росії, вражають. Угода включає 1000 танків K2 «Чорна пантера», 180 із яких будуть швидко доставлені з власного інвентарю армії Кореї, а 820 виготовлені за ліцензією в Польщі. Це більше танків, ніж на озброєнні армій Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії разом узятих. Пакет також включає 672 самохідні гаубиці K9 «Грім»; 288 реактивних систем залпового вогню K239 «Чонму»; і 48 FA-50 дешевих винищувачів четвертого покоління», — зазначають автори

Успіх Південної Кореї в збройовому бізнесі зводиться до конкурентоспроможних цін, високої якості та швидкої доставки, каже Том Волдвін з Міжнародного інституту стратегічних досліджень, мозкового центру в Лондоні. Ціни відображають ефективність корейського виробництва. Якість пояснюється досвідом Кореї у роботі з найкращою американською зброєю та її власним високотехнологічним цивільним сектором. Швидка доставка можлива, бо корейці, які зіткнулися з серйозною загрозою через свій північний кордон, запускають гарячі виробничі лінії, які також можуть швидко наростити.

Читайте також: Die Welt: Глобальний супермаркет зброї

Якщо Південна Корея є беззаперечним лідером серед нових експортерів зброї, то друге місце посіла Туреччина. Відколи правляча нині партія прийшла до влади в 2002 році, вона вливала гроші в свою оборонну промисловість. Мета досягнення майже самозабезпеченості у виробництві зброї стала більш актуальною перед обличчям американських і європейських санкцій — перші були введені в 2019 році після того, як Туреччина, член НАТО, купила російські ракети «земля-повітря» С-400. За даними SIPRI, з 2018 по 2022 рік експорт зброї Туреччини зріс на 69% порівняно з попереднім п’ятирічним періодом, а її частка на світовому ринку зброї подвоїлася.

Згідно зі звітом місцевого промислового органу в липні, вартість експорту оборонної та аерокосмічної продукції зросла на 38% у 2022 році порівняно з попереднім роком і досягла $4,4 млрд. Ціль на 2023-й — $6 млрд. Пакистан отримує від Туреччини модернізовані підводні човни. Минулого місяця був спущений на воду останній із чотирьох корветів, які Туреччина також продала ВМС Пакистану.

Окрім того, турецький експорт ведеться бойовими безпілотниками. 18 липня Туреччина підписала з Саудівською Аравією угоду на $3 млрд на поставку БПЛА Akinci. Його виготовила компанія Baykar, яка також виробляє Bayraktar TB-2 — безпілотник, який використовувався в бойових діях у Лівії, Азербайджані, Ефіопії та Україні.

«TB-2 був розроблений для полювання на курдських бойовиків після того, як США відмовилися продати Туреччині свій дрон Predator. Понад 20 країн вишикувалися в чергу, щоб купити його, оскільки він був дешевшим і доступнішим, ніж американська альтернатива, і надійнішим, ніж китайські БПЛА, які раніше домінували на незахідному ринку», — йдеться у тексті.

Про амбіції Туреччини свідчить те, що e неї в планах. Його новий флагман військово-морського флоту, Anadolu, є 25 000-тонним десантним кораблем і легким авіаносцем, який буде нести Bayraktar. Кажуть, що принаймні одна країна Перської затоки веде переговори про придбання подібного корабля. Турецький винищувач п’ятого покоління Kaan, партнерами якого є Пакистан і Азербайджан, повинен здійснити політ до кінця року.

Зміни у світовому експорті зброї між двома «п’ятирічками» (2013-2017 та 2018-2022). Праворуч відсоток країни на світовому ринку зброї нині. На графіку показана зміна відносно власних показників старішого періоду. Інфографіка The Economist

Південна Корея та Туреччина виграли від бід своїх головних конкурентів. За даними SIPRI, експорт озброєнь з Росії з 2018 по 2022 рік був на 31% меншим, ніж за попередні чотири роки. Вона стикається з подальшим значним падінням через навантаження, яку її агресивна війна завдає оборонній промисловості, геополітичну ізоляцію та зусилля двох основних клієнтів, Індії та Китаю, зменшити свою залежність від російської зброї. Індія, яка раніше була найбільшим клієнтом Росії, скоротила закупівлі російської зброї на 37% у період 2018-22 років. Ймовірно, мають бажання йти далі. Багато з 272 Су-30 МКІ Індії, які є основою її військово-повітряних сил, стоять зламані, оскільки Росія не може постачати запчастини. Деяка російська зброя показала себе погано в Україні порівняно з системами НАТО. А санкції проти Росії обмежують торгівлю такими речами, як мікрочіпи, верстати, оптичні системи, що перешкоджатиме Росії продавати бойові літаки, ударні гелікоптери й інші системи.

Що стосується Китаю, то більше половини його експорту зброї в період 2018-22 років припадало лише на одну країну, Пакистан, який він вважає союзником проти Індії. За даними SIPRI, майже 80% основних потреб Пакистану в зброї задовольняє Китай. До них відносяться бойові літаки, ракети, фрегати і підводні човни.

Автор:
Тиждень