Чорна шапка натягнута до очей, у одній руці — пістолет, у другій — мачете, а до грудей він притискає автомат. Вузька футболка підкреслює м’язисті руки 20-річного бородатого чоловіка. Погляд наче каже, що в нього немає вибору. Віденський терорист Куйтім Ф. на своєму останньому фото в інстаграмі має вигляд зловісного героя з поганого голлівудського фільму. У центрі фото на його руці з пістолетом великий перстень із написом «Мухаммад — посланець Бога». Але на селфі австрійця північно-македонського походження, який 2 листопада в центрі Відня в ім’я «Ісламської держави» вбив чотирьох людей і поранив ще 22 осіб, значно важливіша зброя, яку він показав.
Автомат і пістолет того самого виробництва, що і зброя, яку використали терористи під час нападів у Парижі п’ять років тому. Тоді в січні 2015 року від атак на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo та єврейський супермаркет загинуло 22 особи. У листопаді 2015-го у французькій столиці внаслідок координованих атак терористів було вбито 130 людей. Із них 90 осіб лише в театрі Bataclan. Зброєю виявилися автомати Zastava M70. Цим типом зброї, сербською версією російського АК-47, невинних людей у Відні розстріляв і Куйтім Ф. Пістолети ТТ такого самого типу, як у нього, французька поліція виявила в нападників у Парижі.
Читайте також: Майбутнє війн: від «Залізної людини» до біологічного комп’ютера
«Я не здивований, що терорист у Відні мав зброю сербської фірми», — каже Методі Гаджі-Янев, військовий і безпековий аналітик із Північної Македонії. «Недорогих автоматів Zastava на чорному ринку повно, — стверджує Гаджі-Янев у телефонній розмові з Die Welt. — Вони не потребують складного обслуговування, надійні та прості у використанні». Їх можна купити через Darknet (приховану частину глобальної мережі інтернет. — Ред.) або безпосередньо у кримінальних угруповань, серед яких у Сербії та інших країнах Південно-Східної Європи є дуже могутні та впливові.
Балкани вже давно стали центром міжнародної торгівлі зброєю. Там, наголошує Гаджі-Янев, скуповуються терористи й інші злочинці, а також навіть іноземні держави. Він — один із п’яти авторів, які в червні цього року після тривалого розслідування оприлюднили студію про нелегальну й легальну торгівлю зброєю у Південно-Східній Європі.
Фокус цього дослідження, яке здійснив аналітичний центр Tactics Institute, зосереджено на Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах. Ці країни вже понад десять років регулярно купують тут зброю, яку потім обхідними шляхами переправляють сторонам, що воюють, у кризові регіони. Так убивчий вантаж потрапляє врешті й до «Аль-Каїди» та «ІД» у Сирії, Лівії, Ємені й Іраку. З одного боку, ринок на Балканах насичують новою зброєю фабрики з Хорватії та Сербії. А з іншого — в обігу досі є мільйони одиниць старої зброї, яка в 90-х «загубилася» у громадянській війні після розпаду Югославії.
Ситуація на Балканах непокоїть уже й німецький федеральний уряд, який торік розпочав спільну з Францією ініціативу боротьби проти нелегальної торгівлі зброєю. За даними німецького МЗС, в обігу перебуває близько шести мільйонів одиниць лише стрілецької зброї, значна її частина опиняється у країнах ЄС.
Тут МЗС указує на нападників у Парижі 2015 року, «які свою автоматичну зброю отримали через нелегальні канали з Балкан». Зараз необхідно взяти під контроль «великі запаси зброї часів воєн на території колишньої Югославії». Це відбувається у співпраці з ЄС, який у липні оголосив п’ятирічний план боротьби з нелегальною торгівлею зброєю. Брюссель назвав Балкани «головним постачальником стрілецької зброї». «Це усвідомлення дещо запізніле, — вважає Гаджі-Янев, військовий і безпековий експерт, що викладає в університеті північно-македонського міста Штип. — Європа надто довго чекала, зобов’язуючи держави, що постали з руїн Югославії, до інтеграції та демократизації».
Читайте також: Безпілотне майбутнє – тепер і на морі
На думку Гаджі-Янева, на зростання торгівлі зброєю, організовану злочинність і корупцію надто довго не зважали. «Без реального контролю утворився вакуум влади, який на свою користь використали інші, зокрема кримінальні мережі й іноземні держави, передовсім Арабські Емірати та Саудівська Аравія». Обидві країни почали інвестувати в Хорватію, Сербію й інші балканські держави. «А також в оборонну галузь, — наголошує Гаджі-Янев. — Це полегшило справу, бо власник може робити що завгодно». Лише з 2012-го до липня 2016-го шість східноєвропейських країн продали зброї на суму €1,2 млрд зокрема Саудівській Аравії на €829 млн, Йорданії на €155 млн, Арабським Еміратам на €135 млн. Лідерами тут були Хорватія і Сербія, які й у наступні роки нарощували експорт та опинилися серед найбільших торговців зброєю. За даними національних медіа, Хорватія щороку продає зброї на понад €300 млн. За даними уряду, у 2017–2018-му Сербія збільшила свій експорт зброї з €480 до €760 млн.
Звіт Tactics Institute демонструє просту бізнес-модель. Зброю офіційно купують на Балканах і вивозять. Але у проміжних зупинках вона отримує нові сертифікати й опиняється не в офіційно задекларованих країн-покупців. Так автомати з Болгарії, заряди для мінометів із Сербії, набої й ракетні пускові установки з Хорватії обхідними шляхами потрапляють до таких гарячих точок, як Ємен, Лівія, Сирія, Афганістан чи Ірак.
Звіт доводить це численними товарно-транспортними накладними, документами, фотографіями завантажених літаків і зброї в конфліктних регіонах, яка за жодних обставин не мала туди потрапити. За даними медіа, купували зброю на Балканах і Сполучені Штати для поставки повстанцям проти режиму Асада в сирійській громадянській війні. Так держави постачають балканською зброєю своїх бойовиків-союзників.
«Ідеться лише про гроші»
За словами військового аналітика Гаджі-Янева, придбання зброї на території колишньої Югославії цілком легальне. Але те, що відбувається з нею опісля, заборонено, бо зброя опиняється в регіонах, на які часто поширюється міжнародне ембарго. Гаджі-Янев порівнює Балкани з супермаркетом, у якому просто можна закупитися. Малі країни, як-от Сербія та Хорватія, часто не бачать іншого виходу, а тому беруть у цьому участь.
Доходи від експорту зброї є значним складником їхніх бюджетів, від якого вони не можуть і не хочуть відмовлятися. А коли Арабські Емірати вкладають сотні мільйонів євро в сільськогосподарські проєкти Сербії, уряд у Белграді, видаючи ліцензії на експорт зброї, не хоче бути надто незговірливим. Гаджі-Янев говорить про «країни-заручники».
Читайте також: Хто залишиться, як всі поїдуть
Зараз Сербія разом із Арабськими Еміратами навіть розробляє ракетні установки. Це унаочнює те, як сильно за ці роки переплелися двосторонні економічні інтереси. «Ідеться лише про гроші», — каже Гаджі-Янев. У капіталістичному світі зброя досі перебуває серед найпривабливіших товарів. Ціну визначає пропозиція і попит.
Не важлива ні ідеологія, ані релігія. Тому збройна мафія співпрацює з ісламістами і правими екстремістами, зі спецслужбами і приватними фірмами з державними замовленнями. Торгівля зброєю — сіра зона, яка знає лише ділових партнерів.
Пасажирські автобуси наповнені зброєю
«Звісно, можна було замовити зброю в Darknet і отримати її у Відні, — розповів Гаджі-Янев. — Зараз угоди укладають онлайн, а австрійська столиця розташована на шляху контрабанди». Щодня з Балкан до Відня прибуває велика кількість пасажирських автобусів. Вони не впадають в очі, їх майже не контролюють.
До того ж є звичайний потік приватного транспорту й комерційні міжнародні перевезення. Зброю можна перевозити як запчастини або ж у вщерть заповнених ними вантажівках. Маршрути ті самі, якими організована злочинність перевозить наркотики, цигарки й мігрантів. Зазвичай митниця викриває лише дещицю товару, який реально перетинає кордон.
Отже, кожен, хто має хоч трохи організаторських здібностей, може купити пістолети й автомати, як це зробив терорист із Відня. «На щастя, нападник виявився поганим стрільцем, — каже Гаджі-Янев, який має за плечима й військову службу. — Він зробив понад 150 пострілів — якби він був тренованим солдатом, жертв було би значно більше».