У суботу відбудеться коронація короля Чарльза III. Релігійна церемонія, якій уже майже тисяча років, слугує живим зв’язком із королями й королевами Англії, коронованими у Вестмінстерському абатстві в центрі Лондона, і наділяє нового короля божественною владою. Монарх присягається служити державі, якою правитиме, і приймає присяги на вірність у лордів, єпископів, лицарів, священників та решти присутніх, що зібралися подивитися на помазання нового короля святим єлеєм і коронування дивовижною золотою короною.
Коронація — одна з найдавніших церемоній у світі, яку практикували в країнах Європи, Азії та Африки. За Середньовіччя християнський світ перейняв її від римських імператорів і з біблійних історій про коронації юдейський царів. Попри те що релігійні ритуали різнилися в буддистській, індуїстській та мусульманській культурах, ідея завжди лишалася незмінною: представити народу або племені правителя, обраного розпоряджатися їхньою долею, і зажадати відданості.
Чимало змінилося з часів попередньої коронації в Лондоні, що відбулася 70 років тому, коли коронували молоду 27-річну королеву Єлизавету за понад рік після її сходження на престол. За наших днів Велика Британія — єдина країна, що зберегла цю церемонію для своїх монархів, але й вона відтоді кардинально змінилася. Імперії вже немає, країна стала безмірно заможнішою, а в суспільстві зникло шанобливе ставлення й суворі правила класової структури. Нині етнічний склад Британії формують мусульмани, індійці, африканці й кариби. 1953 року лише деякі родини мали телевізори, навколо яких збиралося безліч народу: щасливі власники запрошували сусідів до себе на перегляд.
Коронація королеви Єлизавети ІІ, 1953 р.
Попри те що загалом церемонія не змінилася, король запровадив важливі зміни з огляду на його старший вік й особливості сучасного суспільства. У Вестмінстерському абатстві буде значно менше людей, а спадкові лорди не отримали автоматичного запрошення. Також не всі британські політики з дружинами побувають на коронації. Натомість запросили багато звичайних людей, які представляють свої громади або зробили якийсь суспільний внесок. Король, як і раніше, присягнеться дотримуватися законів і визнавати верховенство Англіканської церкви, а також прийме молитви лідерів мусульманської, індійської, сикхської, буддистської та єврейської громад, адже здавна наполягає на вшануванні цінностей і традицій інших вір. У церемонії також візьмуть участь жінки-єпископи, тоді як 1953 року жінок не допускали до священницького сану. Нарешті, коли короля помажуть святим єлеєм якнайдалі від очей і надінуть на нього корону, усіх присутніх в абатстві й телеглядачів запросять хором заспівати «Боже, бережи короля».
Дружину короля Каміллу також коронують. 1953 року принц Філіп не був коронований і став першим, хто присягав на вірність дружині — новій королеві. Старший син короля Чарльза принц Вільям, що стане його наступником на престолі, буде першим, хто складатиме присягу на вірність батькові.
Король Чарльз ІІІ та королева-консорт Камілла
Окрім того, Чарльз вирішив урізати витрати й пишноти. Довгу процесію лондонськими вулицями суттєво скоротять, а лідери колишніх британських колоній не їхатимуть за золотою каретою для коронації, як це було 1953 року. У службі візьме участь прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак. Уперше британський уряд представлятиме індієць і нехристиянин. Чарльз убере традиційний розшитий золотом одяг і коштовності. Оздоблені королівськими символами шати зшили за зразком священницького вбрання візантійських часів. Але, так само як попередні королі, Чарльз використає старі церемонійні аксесуари, як-от пояси й рукавички, замість замовляти нові. Усі зміни покликані показати сучасний дух коронації, де не домінує аристократія та представлений погляд короля на довкілля, стале сільське господарство, соціальні питання і рівність.
Очікують офіційні бенкети й вечірки, а в понеділок країна матиме додатковий вихідний. У багатьох крамницях підняли прапори. Запланували вуличні святкування: сусіди накриють столи надворі та разом святкуватимуть подію. Однак постає питання, наскільки доцільна за нинішніх обставин коронація. Країна потерпає від економічних викликів, інфляції, страйків, політичного безладу й наслідків війн в Україні та Судані. У суботу відбудуться демонстрації противників монархії. Вони розмахуватимуть плакатами з написами «Він мені не король». Точаться дискусії про те, що Великій Британії варто стати республікою.
Читайте також: Переломний момент: Чого чекати від нового британського короля?
Наразі опитування засвідчують, що монархія досі має велику підтримку громадськості — певно, завдяки тривалому правлінню покійної королеви, яка протягом 70 років майстерно уникала суперечок і не приставала ні на чий бік у політичних дебатах. Чарльз ніби непогано розпочав своє правління, зійшовши на престол після смерті матері в червні минулого року, тому його рейтинг піднявся. Має популярність і його дружина, яку преса роками називала найненависнішою жінкою у Великій Британії, адже вона була розлучницею в шлюбі Чарльза й Діани. Та поступово Камілла завоювала симпатію народу, відстоюючи репутацію скромної, чесної людини без зайвого офіціозу.
Утім, громадськість очікує неминучих змін у монархії. Чарльз дав зрозуміти, що прагне залучати якомога менше членів королівської родини. Його брат Ендрю вже не виконує обов’язків через скандал навколо його стосунків із Джеффрі Епштайном — засудженим за сексуальні злочини заможним американським педофілом, який учинив самогубство у в’язниці. Молодший син Чарльза Гаррі, який відколовся від сім’ї та нині мешкає в Каліфорнії, відвідає коронацію без своєї дружини-американки Меґан: її у Великій Британії недолюблюють через відверту критику британської королівської родини, яку вона звинувачує в расизмі. Гаррі в майбутньому не виконуватиме жодних обов’язків члена королівської родини й одразу після церемонії повернеться в Америку. Інші принци й принцеси найпевніше теж втратять державне фінансування.
Читайте також: На порозі великих змін
Також очікують урізання витрат на монархію та зменшення кількості офіційних церемоній. Британська монархія стане схожою на ті символічні, що нині правлять у Норвегії, Швеції та Данії. Більшості молодих британців зараз не до цього. Їх хвилює зростання цін на житло, поширення злочинності, зменшення зарплат й інші важливі для них проблеми, як-от зміна клімату та панування соцмереж. До того ж останнім часом відбулося, напевно, забагато королівських заходів: протягом одного року Велика Британія відсвяткувала платиновий ювілей королеви Єлизавети, провела її в останню путь, а тепер от влаштовує коронацію. Урочистості справляють враження, проте чимало людей утомилися від усіх цих церемоній і формальностей кількасотлітньої давнини. Прогнозують, що держави, які досі визнавали королеву своєю правителькою, зокрема Канада, Австралія, Нова Зеландія та декілька карибських островів, невдовзі стануть республіками й розірвуть конституційний зв’язок із королем Чарльзом.
У свої 74 роки Чарльз став одним із найстаріших спадкоємців престолу. Він готувався до ролі короля протягом понад 50 років і має величезний досвід закордонних турів, взаємодії з іноземними державними діячами та підтримки сфер, що його цікавлять: архітектура, довкілля, допомога бідному населенню, зокрема колишнім в’язням. Чарльз пообіцяв, що на престолі зберігатиме, так само як матір, нейтральну політичну позицію, і відійшов від справ у своїх численних благодійних проєктах. Поза сумнівом, наступні кілька місяців після пишнот коронації на нього чекає багато роботи, адже належить визначитися з його фактичною роллю та доцільністю для сучасної Великої Британії.