У березні в Китаї відбулися так звані «двосесії» – щорічні засідання Всекитайських зборів народних представників і Народної політичної консультативної конференції Китаю. Під час цих заходів нещодавно переобраний лідер КНР Сі Цзіньпін виголосив чотири промови, у яких виклав низку засад політичного курсу Китаю. Про головні тези написали для видання Foreign Affairs Джон Помфрет, у минулому голова пекінського корпункту The Washington Post, та Мет Поттінгер, голова програми з дослідження Китаю у Фонді захисту демократії. Тиждень коротко переповідає зміст цього матеріалу.
Зокрема, у першій промові 6 березня перед членами політичної конференції Сі Цзіньпін говорив про індустріальну базу для боротьби та конфлікту. Промова була сповнена відповідних метафор. «Найближчим часом ризики та виклики, з якими ми стикаємося, лише зростуть і стануть серйознішими», – попередив він. «Тільки тоді, коли всі люди думають спільно, наполегливо працюють спільно, допомагають один одному, перебуваючи в одному човні, об’єднуються як один, зважуються до битви та добре б’ються, вони продовжать здобувати нові та більші перемоги». Щоб допомогти КПК досягти цих «більших перемог», він пообіцяв «правильно скеровувати» приватний бізнес для інвестування в проекти, які держава вважає пріоритетними.
Основними причинами нинішніх проблем Китаю, на думку Сі Цзіньпіна, є США та їхні союзники: «Західні країни на чолі зі Сполученими Штатами запровадили стримування на усіх напрямках, оточення та придушення проти нас, що створило безпрецедентно серйозні виклики для розвитку нашої країни».
У другій промові 5 березня (датування промов збережене у версії авторів – Ред.) китайський лідер виклав своє бачення самодостатності Китаю, заявивши, що марш до модернізації залежить від подолання технологічної залежності від іноземних економік. Сі також сказав, що він хоче, аби Китай припинив свою залежність від імпорту зерна та промислових товарів: «Якщо нам не вистачає ні того, ні іншого, міжнародний ринок нас не захистить».
Читайте також: Західні ЗМІ про візит Сі Цзіньпіна у Москву: Тет-а-тет нерівних партнерів
У третій промові 8 березня перед представниками армії (НВАК)та Народної збройної поліції Сі Цзіньпін заявив, що Китай повинен зосередити свої інноваційні зусилля на зміцненні національної оборони та створити мережу сил резерву, які можна використати під час війни. Сі також закликав до кампанії «Національна оборонна освіта», щоб об’єднати суспільство за НВАК, використавши як натхнення Рух подвійної підтримки – кампанію комуністів 1943 року з мілітаризації суспільства в районі їхньої бази Яньань.
У четвертій промові (і своїй першій як офіційно обраний президент на третьому терміні) 13 березня Сі Цзіньпін оголосив, що «суттю» його великої кампанії «омолодження Китаю» було «об’єднання батьківщини». Автори статті зауважують, що хоч Сі Цзіньпін уже й натякав на зв’язок поглинання Тайваню та його широко рекламованою кампанією омолодження країни, він рідко, якщо взагалі колись це було, робив це з такою чіткістю.
Автори статті прямо інтерпретують слова китайського лідера як підготовку країни до війни. Вони наводять й інші аргументи. На тій же «двосесії» уряд Китаю оголосив про збільшення на 7,2% оборонного бюджету, який і так подвоївся за останнє десятиліття. Також за минулі кілька місяців Пекін оприлюднив нові закони про військову готовність, стоврення бомбосховищ у містах по їхній Тайванської протоки та нових офісів «Мобілізації національної оборони» по всій країні.
Крім того, напередодні «двосесії» 1 березня, провідний теоретичний журнал Комуністичної партії Китаю (КПК) опублікував есе під назвою «Під керівництвом думки Сі Цзіньпіна про зміцнення армії ми будемо просуватися переможно». Есе з’явилося під назвою «Цзюнь Чжен» – це омонім «військового уряду», що, ймовірно, відноситься до вищого військового органу Китаю, Центральної військової комісії. У есе стверджують, що «модернізація національної оборони та армії має бути прискорена».
Читайте також: FAZ: Шлюб за розрахунком з Москвою потрібен Пекіну, щоб відволікати Захід для захисту власних інтересів КНР
Якщо ці події вказують на зміну мислення Пекіна, то двосесійні зустрічі на початку березня майже підтвердили це. Серед пропозицій, які обговорювала Народна політична консультативна конференція Китаю, був план створення чорного списку активістів і політичних лідерів, які виступають за незалежність Тайваню. План, запропонований популярним блогером-ультранаціоналістом Чжоу Сяопіном, дозволяв би вбивство осіб із чорного списку, включно з віце-президентом Тайваню Вільямом Лай Чінг-те, якщо вони не змінять свій спосіб життя. Пізніше Чжоу сказав гонконгській газеті Ming Pao, що його пропозиція була прийнята конференцією та «передана відповідним органам для оцінки та розгляду».
«За десять років правління Сі стало зрозуміло, що важливо сприймати його серйозно, чого, на жаль, не роблять багато американських аналітиків. Коли Сі розпочав серію агресивних кампаній проти корупції, приватного підприємництва, фінансових установ, а також секторів власності та технологій, багато аналітиків передбачали, що ці кампанії будуть короткочасними. Але вони тривають. Те саме стосувалося драконівської політики нульової толерантності до COVID-19, яка тривала протягом трьох років, поки він [Сі] був нетипово змушений змінити курс наприкінці 2022 року», – доходять висновку Помфрет і Поттінгер. – Його повідомлення про підготовку до війни та прирівняння національного відродження з об’єднанням знаменують новий етап у його політичній кампанії війни, спрямованій на залякування Тайваню. Він явно готовий застосувати силу, щоб захопити острів. Залишається незрозумілим, чи вважає він, що зможе це зробити, не ризикуючи неконтрольованою ескалацією зі Сполученими Штатами».
При цьому у статті також зазначено, що поки рано говорити напевно, що означають ці події. Конфлікт не є неуникним або неминучим. Але в Пекіні «щось змінилося» і політики та лідери бізнесу в усьому світі не можуть дозволити собі це ігнорувати. «Якщо Сі каже, що готується до війни, було б нерозумно не вірити йому на слово», – йдеться у тексті.