У річницю бомбардування Маріупольського драмтеатру Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні (це офіційна назва відомства – Ред.) оприлюднила звіт із перевіреними доказами російських воєнних злочинів. Ця доповідь звітує про результати роботи Комісії від моменту її створення у березні 2022 року.
Розслідування провели під час 10 поїздок до України та 56 міст, селищ і населених пунктів. Комісія також відвідала Естонію та Грузію, де поговорила з українськими постраждалими від війни. Всього в рамках звіту провели 610 інтерв’ю із 595 особами (348 жінок та 247 чоловіків) особисто та дистанційно. Також Комісія оглянула місця руйнувань, поховань, місця утримання під вартою, катувань, а також залишки зброї.
У документі фахівці аналізують та підтверджують багато російських злочинів – від власне незаконного перетину кордону російськими військовими до обстрілів енергетичних об’єктів, катувань цивільних на окупованих територіях та депортацій дітей.
Читайте також: Сребрениця: геноцид, який не вдалося приховати і повністю засудити
Також у звіті підтверджують, що зібрані докази свідчать про численну кількість порушень міжнародного права та прав людини, а атаки на енергетичну інфраструктуру України та застосування тортур прирівнюють до злочинів проти людяності. Напади на цивільних у документі вважають воєнними злочинами.
Водночас комісія звітує, що так як доступу до Маріуполя не було, немає достатніх підстав для висновку, що бомбардування міста та ведення його облоги є злочином проти людяності. Для звіту опитали понад 30 осіб, які перебували у Маріуполі під час облоги та бомбардувань росіянами. Опитані описали вибухи в цей період як «постійні» та «нескінченні».
У звіті також ідеться про «невелику кількість порушень, скоєних українськими збройними силами, включаючи ймовірні невибіркові атаки та два інциденти, що становлять воєнні злочини».
«Комісія закликає до застосування комплексного підходу до процесу притягнення до відповідальності, що включає як притягнення до кримінальної відповідальності, так і здійснення права жертв на встановлення істини, репарації та неповторення», – йдеться у звіті.
Серед громадськості піднялося обурення висновками Комісії, зокрема, через слова її голови Еріка Мьосе. «Ми не виявили, що в Україні був геноцид», – сказав Мьосе журналістам і додав, що команда стежить за доказами і що є «деякі аспекти, які можуть викликати питання» щодо можливого геноциду.
Деякі політичні діячі публічно заявили, що такі заяви є непослідовними, а результати звіту ігнорують геноцид проти українського народу. Наприклад, радник ОП Михайло Подоляк в ефірі 24 каналу заявив, що ООН як і всі міжнародні організації «просякнуті російськими грошима, російським впливом і часто виступають неформальними лобістами Росії» і після перемоги треба буде домагатися їхнього переформатування.
Є правозахисники, які у свою чергу, наголошують, що звіт попри заяви голови Комісії є цінним документом, який допоможе проголосувати за створення міжнародного трибуналу. Координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Ольга Решетилова пише, що неконструктивна критика висновків Комісії схожа на «відпрацьовування методички росіян».
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки повідомляє, що російські пропагандисти маніпулюють звітом ООН і фактом, що геноцид в Україні не підтвердили. Фахівці Центру наголошують: геноцид – це окремий вид злочинів, до того ж, автори звіту не ставили собі завдання доведення чи спростування геноциду українського народу. Викривлення змісту звіту може нівелювати всі доведені на сторінках документу злочини росіян. Також наголошується, що член Комісії не заперечив факт геноциду, а лише зазначив, що необхідне подальше розслідування.