У четвер, 12 грудня, міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас назвав санкції США щодо російського газопроводу «Північний потік-2» втручанням в європейську енергетичну політику. Про це він написав у Twitter.
«Європейська енергетична політика вирішується в Європі, а не у США. Ми відкидаємо принципово зовнішнє втручання і санкції з екстериторіальними наслідками», – сказав Маас.
Die europäische Energiepolitik wird in Europa entschieden, nicht in den USA. Eingriffe von außen und Sanktionen mit extraterritorialer Wirkung lehnen wir grundsätzlich ab. https://t.co/vx9teDdh6l
— Heiko Maas ?? (@HeikoMaas) 12 декабря 2019 г.
Зауважимо, 11 грудня Палата представників США затвердила законопроект про оборону на суму 738 млрд доларів, що включає виділення 300 млн доларів військової допомоги Україні та санкції проти російських газогонів «Північний потік-2» та «Турецький потік». Бюджет підтримали 377 конгресменів проти 48. Президент США Дональд Трамп пообіцяв не зволікати з підписанням проекту.
Санкції накладаються на: судна, які займалися прокладанням труб на глибині 100 футів нижче рівня моря, та іноземних осіб, які свідомо продавали, здавали в оренду або надавали ці судна для будівництва такого проекту або сприяли оманливим або складним операціям для надання цих суден для будівництва згаданих газопроводів.
Серед обмежень – заборона видачі американських віз та анулювання чинних віз для співробітників або співвласників компаній, що потрапили під ці санкції, а також заморожування майна та активів таких осіб на території США.
Зараз російський газ до Європи постачається через газотранспортну систему України в межах контракту, який завершується 31 грудня цього року. Нового контракту на транзит Україна та Росія ще не уклали. З цього приводу у Брюсселі триває низка тристоронніх перемовин Україна-Росія-Євросоюз. Дедлайн для укладення довгострокового контракту спливає 13 грудня. Щоб постачати до Європи газ в обхід України, Росія хоче запустити газогони «Північний потік-2» та «Турецький потік». Введення їх в експлуатацію дасть змогу РФ постачати ті ж обсяги газу до Європи, що й зараз, не використовуючи українські послуги з транзиту. Зокрема, «Північний потік-2» пролягатиме через води Росії, Фінляндії, Швеції, Німеччини та Данії. Данія стала останньою країною, що надала дозвіл на будівництво.
«Північний потік-2» будує російський Газпром спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall. Планувалося завершити його до кінця 2019 року. Запланована потужність «Північного потоку-2» – 55 млрд кубометрів газу за рік, довжина – понад 1,2 тисяч км. Загальна вартість проекту оцінюється у 9,5 млрд євро.
Україна, Польща, країни Балтики та США розглядають «Північний потік-2» як політичний проект, який РФ може використати для тиску на Європу.
На початку листопада німецька правляча коаліція сформулювала поправку, що могла б скасувати жорсткі директиви Євросоюзу щодо сторонніх трубопроводів у випадку «Північного потоку-2». 13 листопада Бундестаг затвердив поправку.
«Турецький потік» складається з двох ниток потужністю по 15,75 млрд кубометрів кожна. Його заплановано запустити 8 січня 2020-го. Через нього російський газ постачатиметься до Південної Європи. Як потенційні ринки Газпром розглядає Грецію, Італію, Болгарію, Сербію й Угорщину.