Brexit не завершиться, якщо 31 січня Велика Британія вийде з Європейського союзу, країна тільки починає нудний і складний процес переговорів про свої майбутні відносини з Європою. Про це на сторінках Тижня пише Едвард Лукас, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (СЕРА, Варшава й Вашингтон).
Він прогнозує, що буде змарновано ще більше часу, грошей та енергії, а справжні проблеми — Китай, зміна клімату, кібербезпека, міграція, Росія й тероризм (це далеко не повний перелік) — і далі нехтуватимуться. Велика Британія потерпатиме від нестачі фінансів на зовнішню політику та політику оборони.
«Звісно ж, ми докладемо зусиль, щоб дати раду цим проблемам. Якщо в нас буде уряд консерваторів на чолі з Джонсоном (що ймовірно), гадаю, британська присутність в Естонії слугуватиме символом нашої незмінної відданості НАТО. Інші країни мають бути відкритими до можливостей для залучення та уваги Великої Британії, особливо коли це не потребує завеликих витрат», — зауважує Лукас.
Однак, пише експерт, шоуменство не замінить державного управління. Реальність у тому, що Велика Британія буде слабшою за межами Євросоюзу, а ЄС слабшим без Великої Британії. Стане складніше підтримувати або впроваджувати західні санкції проти Росії та Китаю. Спокуса укласти двосторонні угоди посилиться. Тут можуть допомогти Сполучені Штати, зокрема заохочуючи учасників переговорів у Лондоні та Брюсселі виокремити важливі питання, як-от продовження співпраці у сфері безпеки, сперечаючись про торгівлю, риболовлю та правила.
Лукас висловив сумнів, що для нинішньої президентської адміністрації це буде пріоритетом.
«Єдиний позитивний результат цих буремних трьох років: велика частина британського населення тепер усвідомлює, наскільки Європа важлива. Я ще ніколи в житті не бачив стільки прапорів Євросоюзу й не чув, щоб люди так палко говорили про ЄС із таким знанням справи. Ми десятиліттями сприймали наших сусідів і це сусідство як належне. Тепер розуміємо, що втратимо. Прикро, що це сталося запізно», – підсумував він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»