Українська влада досі демонструє вибірковий підхід до запровадження санкцій проти російських компаній, і вгледіти якусь логіку в її діях досить складно. Про це пише журналіст Тижня Денис Казанський.
«У той час як одних блокують і забороняють, інші й далі спокійно працюють. Зокрема, йдеться й про великі компанії, які володіють в Україні активами на мільярди доларів. Причому деякі з них встигли навіть попрацювати з незаконними збройними формуваннями «ДНР» і «ЛНР», — пише він.
Так, за його словами, до санаційного списку не потрапила компанія «ЕВРАЗ» Романа Абрамовіча, що працює в металургійній галузі й має в Україні великі активи. Не так давно вона було помічена у співпраці із захопленими українськими підприємствами на окупованій території Донецької та Луганської областей. Зокрема, зареєстрована в «ДНР» компанія «Сфера Сервис» сама вказала на своєму сайті, що є партнером «ЕВРАЗа», а також іншої російської компанії «ЕвроХим», яка постачає в Україну російські азотні добрива.
Ще один не менш кричущий приклад — бізнес російського олігарха й політика Алєксандра Бабакова. У 2014 році Бабакова включили до списку санкцій Євросоюзу через дії РФ у Криму, проте в Україні він досі володіє великими активами в енергетичній галузі й не стикається з жодними перешкодами. Основним українським активом Бабакова є компанія VS Energy, яку росіянин контролює через номінальних директорів Віліса Дамбіньша та Валтса Віґантса, що фігурують й в інших компанія Бабакова.
Також, пише Казанський, на українському ринку працює багато менш одіозних російських гравців. Зокрема в Україні працюють російські мережі закладів громадського харчування («Шоколадница», «Кофе Хаус», «Якитория»), роздрібні мережі з продажу одягу та взуття (Oodji, «Спортмастер», Сarlo Pazolini), ритейлери побутової техніки («Эльдорадо»), торговельні центри (Ocean Plaza).
«Зберігають активи й великі виробничі компанії. Усі вони спокійно заробляють тут гроші й мають змогу виводити капітали з країни, зокрема й до РФ, яка фінансує ведення бойових дій проти України», — наголошує він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»