На переговорах у «нормандському форматі» в грудні 2019-го російська влада мусила погодитися на відтермінування великих політичних кроків на кілька місяців, натомість зробила маленькі, але важливі, кроки вперед, що дадуть їй змогу виправдати, якщо знадобиться, ще один цикл агресії (гібридної або конвенційної) проти України. Про це на сторінках Тижня пише Марк Войджер, науковий співробітник Центру дипломатії і глобальної взаємодії Пенна Байдена, Вашингтон.
Він зауважив, що Путін заскочив усіх зненацька зміщенням акцентів на тактичний рівень, посилаючись на тих, кому Кремль, за його словами, завжди приходить на допомогу, — «пересічних людей» на Донбасі.
«Таким чином президент РФ механічно зачитує стратегічні питання «великої картини» зі свого переліку заготовлених заяв, однак новинкою виявилося те, що він особисто наполягає на нібито нешкідливих тактичних питаннях, як-от розмінування й дефортифікація лінії розмежування на Донбасі, а також відкриття нових пропускних пунктів для полегшення долі «пересічних людей», про яких, за словами Путіна, ніхто не говорить і не турбується, бо всі зациклені на політичних проектах високого рівня. Щоб додати драматичності палкому заклику, очільник Кремля навіть театрально поставив підпис перед об’єктивами камер. Світ не зауважив цього й навіть не посміявся з путінського блазнювання», — йдеться в матеріалі.
Однак, наголошує Войджер, Києву й усім зацікавленим спостерігачам за Росією на Заході вже час звернути увагу на цей нібито незначущий випадок, адже в наступні два зимові місяці на Україну можуть чекати трагічні наслідки.
«…Кремлівський репертуар зрозумілий і добре відпрацьований: росіяни можуть спричинити інсценізовану безпекову кризу. Причому загибель і страждання цивільного населення перебільшуються, а провина перекладається виключно на українську сторону, натомість на себе Росія бере роль захисниці того цивільного населення як стурбована сусідка, а не як сторона конфлікту (ця позиція була закріплена «нормандським форматом»)», — пише експерт.
Він додав, що нині ситуація різко змінилася на користь Кремля порівняно з 2015-м, адже на Донбасі вже є десятки тисяч «власників російських паспортів», яких Москва має право вважати повноцінними громадянами РФ, і російська армія зобов’язана їх захищати.
«Якби театральні заяви Путіна на зустрічах у «нормандському форматі» лишилися словами, це було б меншим злом. Однак тепер «занепокоєння» Росії про долю «пересічних громадян» матеріалізувалося й на папері, у Пункті 1 комюніке саміту в «нормандському форматі». Згідно з цим пунктом Україна має чотири місяці, щоб надати звіт про вирішення стратегічних питань, але тільки 30 днів на вирішення тактичних, що згадувалися вище. Тут ключ до потенційного поновлення російської агресії в найближчі два місяці зими, якщо Кремль вирішить, що годі розмов і час діяти, щоб підштовхнути українських лідерів до розв’язання масштабних проблем швидше й на умовах Росії», — попереджає Войджер.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»